Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№200/7557/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій та зобов'язання видати довідку,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях в якому просить
Визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ 20001504) щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ 20001504) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Стягнути з Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ 20001504) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати: - судовий збір 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок); - витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 4000, 00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що з огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення п.4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Враховуючи наведені обставини, представник позивача звернулась до відповідача із заявою, в якій просила подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, однак відповідач відмовив у виготовленні та наданні таких довідок.
Ухвалою суду від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позов у якому представник просив відмовити у задоволенні позову зазначивши, що існуюча до 24.02.2018 первинна редакція п.4, чинності ніколи не набувала, відтак, чинність цієї первинної редакції п. 4 не може бути відновлена, адже не можна відновити чинність норми, яка ніколи не розпочинала свою дію. Вважає, що спеціальним законодавчим актом, який регулює застосування прожиткового мінімуму є Закон про прожитковий мінімум, ст.2 якого не передбачено застосування прожиткового мінімуму у якості розрахункової величини для обчислення грошового забезпечення. З 20.05.2023 (абз.1 п.4 Постанови КМУ № 704 зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 481 від 12.05.2023), Кабінет Міністрів України також припинив застосування прожиткового мінімуму для розрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців. Так, КМУ ввів застосування базового розміру 1762 грн (цей розмір (1762 грн) дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Крім того, 07.10.2025 представником відповідача надано до суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які заявлені до розподілу представником позивача.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 проходила військову службу в Службі безпеки України. Після звільнення зі служби перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як військовий пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (далі - Закон).
06.09.2025 Позивач звернулась до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях із заявою з проханням підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023.
Листом №78/8-1053 від 12.09.2025 Відповідач відмовив Позивачу у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, якою залишено без змін рішення від 17.12.2019 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 на підставі якої Службою безпеки України видаються довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. У зв'язку з цим, Відповідач вказав, що відсутні підстави для надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Згідно зі ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103).
У п.1 Постанови № 103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд виклав в постановах, зокрема, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22 та в низці інших постанов.
Суд зауважує, що прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12.05.2023 № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 не впливає на спірні правовідносини, адже вказана постанова набрала чинності лише 20.05.2023.
Таким чином, відмовляючи позивачу у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідач не дотримався вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, а також враховуючи обставини цієї справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та зобов'язання відповідача виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт із зазначенням основних та додаткових складових грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи ст.2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.
Надаючи оцінку всім доводам сторін, суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід….
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовну немайнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що позов подано через систему «Електронний суд». До позовної заяви долучено квитанцію від 30.09.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, суд зазначає, що за подання цього позову позивачу з урахування коефіцієнту пониження слід було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242,24 грн, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Крім цього, статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21 викладено правовий висновок стосовно того, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові від 03.10.2024 р. у справі №357/8695/23 Верховний Суд виснував, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність і розумність.
На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу її представник надав суду копію договору про надання правової допомоги від 20.08.2025 №081/25, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність серії КС №11965/10, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2013258, додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 20.08.2025 №081/25, за змістом якого вартість виконаних робіт за договором складає 4000,00 грн, квитанцію від 20.08.2025 про оплату позивачем 4000,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 20.08.2025 №081/25, копія акту від 22.09.2025 року приймання-передачі наданих послуг (виконаної роботи).
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, заяви відповідача про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій та зобов'язання видати довідку.
Визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ 20001504) щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (84300, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 56, код ЄДРПОУ 20001504) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (84300, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 56, код ЄДРПОУ 20001504) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати на правову допомогу та витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 29.10.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв