29 жовтня 2025 рокуСправа №160/20176/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 25.04.2025 р. №047150019127 про відмову в переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Полтавській області з 16.09.2024 р. перевести її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ та пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIIl, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах з 02.07.1990 р. по 16.12.2024 р., з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №35093/6/04-36-10-02-13 та №35092/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р.
В обґрунтування заялених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з вересня 2022 року. 16.12.2024 р. позивач припинила державну службу та звільнилася з посади начальника Широківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області. 16.04.2025 р. позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу». 25.04.2025 р. відповідачем прийнято рішення №047150019127, яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність посади державного інспектора в ГУ ДПС України у Дніпропетровській області до посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ. Позивач не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що на момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016 р.) вона обіймала посаду державного службовця і набула більше ніж 20 років державної служби, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до п.10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу». Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ вона досягла 62-річного віку, мала страховий стаж понад 25 років, на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та продовжила працювати на державній службі, вона має право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
На виконання ухвали суду, 24.07.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду докази доплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 05.08.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій на посадах, в період перебування на яких були встановлені ранги державних службовців, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Відповідно до приписів ст.3 Закону №889-VIII дія цього закону не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання. Ключовим правовим питанням у справі щодо якого виник спір, є право позивача на переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому, питання щодо переведення позивача на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати є похідним і повинно розглядатись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що вимога в частині щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє). За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позову, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що з 19.09.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.
16.12.2024 року позивач припинала державну службу та звільнилася з посади начальника Широківської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .
16.04.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», долучивши до заяви: довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №35093/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р. за формою відповідно до Додатку 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 р. №823 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №35092/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р. за формою відповідно до Додатку 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 р. №823.
25.04.2025 року відповідачем розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №047150019127, яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність посади державного інспектора в Головному управлінні Державної податкової служби України у Дніпропетровській області до посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІПрикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 р. №889-VIII "Про державну службу" з 01.05.2016 р. втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІПрикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Закономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ досягла віку передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність її посади до посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ під час її роботи.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вона була працевлаштована на роботах віднесених до посад державної служби:
- 02.07.1990 - прийнята в порядку переводу у Державну податкову інспекцію по Широківському району у відділ оподаткування громадян на посаду ревізора інспектора II-ї категорії (запис № 8);
- 04.05.1992 - переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування громадян (запис № 9);
- 04.01.1993 - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян (запис №10);
- 15.09.1993 - переведена заступником начальника держподатінспекції - начальником відділу зборів та стягнень з юридичних та фізичних осіб (запис №11):
- 11.04.1994 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу (запис №1 відомостей про заохочення);
- 17.03.1995 - прийнята присяга державного службовця (запис № 12);
- 16.01.1997 - призначена по переводу з держподатінспекції до Державної податкової адміністрації у Широківському районі на посаду заступника голови начальника відділу справляння податків з юридичних осіб (запис №14);
- 17.02.1998 - призначена на посаду заступника начальника - начальника відділу справляння податків з юридичних осіб державної податкової інспекції у Широківському районі (запис № 16);
- 26.05.1999 - призначена на посаду начальника ДПІ у Широківському районі (запис №17);
- 10.12.1999 - присвоєно спеціальне звання радника податкової служби III рангу (запис № 2 відомостей про заохочення);
- 29.06.2001 - призначена по переводу на посаду заступника начальника інспекції - начальника віллілення Криворізької міжрайонної ДПІ у Широківському районі (запис № 19);
- 07.04.2008 - присвоєно чергове спеціальне звання - радника податкової служби II рангу (запис № 21);
19.05.2011 - присвоєно чергове спеціальне звання - радника податкової служби I рангу (запис № 22);
- 15.03.2012 - призначена на посаду заступника начальника державної податкової інспекції - начальника Широківського відділення Криворізької південної ДПІ за переведенням з відділення Криворізької міжрайонної ДПІ у Широківському районі (запис №24);
- 18.07.2013 - призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Широківського відділення Криворізької південної об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та присвоєно 10 ранг державного службовця (запис № 25);
- 31.12.2013 - присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу (запис № 26);
- 19.06.2015 - призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника - начальника Широківського відділення Криворізької південної об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (запис № 27);
- 04.10.2018 - призначено на посаду начальника Широківської державної податкової інспекції Криворізького південного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку переведення з Криворізької південної об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (запис № 29);
- 03.10.2019 - призначена на посаду начальника Широківської державної податкової інспекції Криворізького південного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, присвосно 4 ранг державного службовця (запис №31);
- 01.03.2021 - призватона на посаду начальника Широківськой державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС, у порядку переведення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (запис № 34);
- 03.10.2023 - присвоено черговий 3 ранг державного службовця (запис № 35);
- 16.12.2024 - припинено державну службу та звільнено з займаної посади (запис № 36).
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Закономобчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно із ч.18 ст.37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до законуприсвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Абзацами другим та третім пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283(далі - Порядок №283), передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-XII (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 р. - Податковий кодекс України.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої ст.15 Закону №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 1, 4 статті 15 цього Закону).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержували заробітну плату за рахунок державного бюджету, - мають право на зарахування періодів такої роботи до стажу державної служби.
Таким чином, доводи відповідача про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними.
Згідно із записами у трудовій книжці, позивач працювала на посадах із спеціальними званнями (рангами) старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора та інших посадах, які відносяться до посад державного службовця, у період з 02.07.1990 р. по 16.12.2024 р.
Так стаж державної служби позивача відповідно до відомостей трудової книжки (в сукупності з тим, що зараховується за цим рішенням) становить понад 10 років станом на 01.05.2016 р., та понад 20 років незалежно від місця роботи на час досягнення необхідного віку.
Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що відповідачем у справі не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в трудовій книжці позивача.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовило у переведенні позивача з 16.09.2024 р. з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.10.1993 р. №3723-ХІІ, з огляду на що суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 25.04.2025 р. №047150019127 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» , як таке, що не відповідає критеріям, зазначеним у ст.2 КАС України.
Згідно з частиною 3, 5 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно із пунктом 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1993 р. № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст.41 Закону № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З системного аналізу зазначених норм убачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV.
Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач представила довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №35093/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р. за формою відповідно до Додатку 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 р. №823 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №35092/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р. за формою відповідно до Додатку 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 р. №823.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Так як єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії згідно із вказаного Закону було відсутність необхідного стажу державної служби, а судом встановлено, що такий стаж у позивача є, то ефективним способом захисту порушених прав стане зобов'язання відповідача здійснити переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ та пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VІІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах з 02.07.1990 р. по 16.12.2024 р., з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №35093/6/04-36-10-02-13 та №35092/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р., у зв'язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 16.09.2024 р., з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.04.2025 №047150019127, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести з 16.09.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ та пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VІІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах з 02.07.1990 р. по 16.12.2024 р., з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №35093/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р. та №35092/6/04-36-10-02-13 від 15.04.2025 р., у зв'язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 16.09.2024 року, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма