29 жовтня 2025 рокуСправа №160/16311/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_6 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_6 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_6 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за період з 01.01.2016 по 16.08.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 31.09.2016 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2019, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2019 по 23.01.2021, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 24.03.2021 по 06.03.2022, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 08.03.2022 та з 08.02.2023 по 01.03.2023, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_8 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 09.03.2022 по 17.03.2022, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2022 по 07.02.2023, з урахуванням абз.абз. 3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 10.03.2024, з урахуванням абз.абз. 3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_6 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 11.03.2024 по 16.08.2024, з урахуванням абз.абз.3, 4, 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами за час проходження військової служби позивачем останньому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзивів на позовну заяву та витребувано у відповідачів довідки про належну але невиплачену ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.08.2024 включно.
Представником Військової частини НОМЕР_6 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що посадовий оклад позивача у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент призначення останнього 21.09.2018 на посаду у військовій частині. Отже, у позивача не виникло права для нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078. Крім того, стверджує, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто законодавець прямо поставив у залежність виплату індексації від наявності відповідних фінансових ресурсів.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому останній заперечив проти тверджень Військової частини НОМЕР_6 , викладених у відзиві останньої, підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позовну заяву задовольнити.
Представником Військової частини НОМЕР_5 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач проходив службу з 02.03.2023 у Військовій частині НОМЕР_5 , із списків особового складу якої виключений 10.03.2024 на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.03.2024 №101. Тобто, саме з 02.03.2023 позивач почав отримувати грошове забезпечення у Військовій частині НОМЕР_5 . Зазначає, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078. Натомість матеріали справи свідчать, що посадовий оклад позивача, який був зарахований до Військової частини НОМЕР_5 02.03.2023 на військову службу, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент зарахування останнього до списків особового складу відповідача. Також, просить врахувати, що відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024. Отже, з січня 2024 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2024 році.
Представником Військової частини НОМЕР_3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 08.04.2021 №67 позивача з 08.04.2021 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. В подальшому, наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11.03.2022 №37 позивача з 11.03.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення в тому числі і фінансового. В той же час, Військова частина НОМЕР_3 , не є розпорядником бюджетних коштів та виплатним органом. Крім того, Військова частина НОМЕР_3 перебуває на грошовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України. Наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що грошовий дохід позивача з 01.03.2018 не перевищував суму можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року.
Ухвалою суду залучено до участі у справі №160/16311/25, як співвідповідача - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому останній заперечив проти тверджень Військової частини НОМЕР_5 , викладених у відзиві останньої, підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та просив суд позовну заяву задовольнити.
Представником Військової частини НОМЕР_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що основні фонди та матеріальні цінності Військової частини НОМЕР_2 є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за Військовою частиною НОМЕР_2 на праві оперативного управління. Відповідно до правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», командир військової частини НОМЕР_2 є розпорядником бюджетних коштів третього рівня. Керує фінансово-господарською діяльністю військової частини, розпоряджається згідно з чинним законодавством України коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання в суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов'язанням перед бюджетом. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Оскільки Військова частина НОМЕР_2 повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовців та проведення індексації грошових доходів населення є виключно Державний бюджет України. Відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.09.2018 №248/8294 щодо індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки та листа Мінсоцполітики від 04.07.2017 №220/5140, проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Вищезазначений порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Таким чином, враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах виділених коштів установ та організацій, що передбачені на ці цілі та механізм не передбачає нарахування виплати індексації працівникам за попередні періоди. З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій відповідача щодо безпідставної невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки відповідач у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх в повному обсязі.
Представником Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв'язку із зміною посадових окладів перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року, розрахованої відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків. Отже, позовні вимоги щодо нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 24.03.2021 по 06.03.2022 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 є безпідставними.
Дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки про грошове забезпечення та виплачену індексацію грошового забезпечення капітану ОСОБА_1 , виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , позивач отримував дохід у Військовій частині НОМЕР_2 з січня 2017 року по березень 2019 року. При цьому, індексація грошового забезпечення виплачувалась позивачу у грудні 2018 року в розмірі 71,08 грн, у січні 2019 року в розмірі 71,08 грн, у березні 2019 року в розмірі 26,03 грн.
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 22.03.2023 №74 ОСОБА_1 з 22.03.2023 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 26.03.2024 №86 ОСОБА_1 з 26.03.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Разом з тим, у відзиві Військової частини НОМЕР_5 на позовну заяву зазначено, що позивач проходив службу з 02.03.2023 у Військовій частині НОМЕР_5 , із списків особового складу якої виключений 10.03.2024 на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.03.2024 №101.
Згідно довідки від 12.06.2025 №4755 про доходи підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону Військової частини НОМЕР_5 (зарахований до списку Військової частини НОМЕР_5 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2023 №74, переведений та виключений зі списку Військової частини НОМЕР_5 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 від 26.03.2024 №86), виданої Військовою частиною НОМЕР_5 , позивач отримував дохід у Військовій частині НОМЕР_5 з листопада 2023 року по травень 2024 року.
Згідно довідки від 05.06.2025 №191/3357 про доходи полковника ОСОБА_1 , начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_6 (зарахований до списку Військової частини НОМЕР_6 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_6 від 26.03.2024 №88, переведений та виключений зі списку Військової частини НОМЕР_6 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_6 від 19.08.2024 №236), виданої Військовою частиною НОМЕР_6 , позивач отримував дохід у Військовій частині НОМЕР_6 з квітня 2024 року по вересень 2024 року.
03.04.2025 представником позивача скеровано до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит з питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 та з 02.09.2019 по 23.03.2021, та надання довідки про нарахування останньої.
03.04.2025 представником позивача скеровано до Військової частини НОМЕР_2 адвокатський запит з питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 по 02.03.2019, та надання довідки про нарахування останньої.
03.04.2025 представником позивача скеровано до Військової частини НОМЕР_3 адвокатський запит з питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23.03.2021 по 06.03.2022, та надання довідки про нарахування останньої.
03.04.2025 представником позивача скеровано до Військової частини НОМЕР_4 адвокатський запит з питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2022 по 31.12.2022, та надання довідки про нарахування останньої.
Відповіді на зазначені вище адвокатські запити у матеріалах справи відсутні.
Позивач наголошує, що у період проходження ним військової служби відповідачами індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, суд зазначає таке.
Приписами статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою №1078.
Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно до п. 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У зв'язку з прийняттям Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
У редакції Постанови №1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 викладено у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу».
Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем (приймається за 1 або 100 відсотків) при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з цим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) підвищено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до цієї постанови.
Згідно абз. 5 п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 згідно з Постановою №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704).
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Суд зазначає, що базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 як місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку №1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.
Згідно з п. 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09.02.2015 №024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №420/3131/22, від 26.10.2023 у справі.
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2023 №200/7127/21, від 28.02.2023 №200/6705/21.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №380/4689/21.
Оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), тому у межах спірних відносин саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Спори щодо визначення базового місяця для цілей обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців для періодів військової служби до лютого 2018 року включно є поширеними, відповідний базовий місяць неодноразово встановлювався безпосередньо Верховним Судом.
Так, правові висновки про те, що базовим місяцем в таких спорах є саме січень 2008 року містяться у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №380/20441/21, від 30.05.2023 у справі №380/3632/21, від 23.08.2022 у справі №420/11625/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.
Відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №400/426/21.
Отже, позовні вимоги в цій частини є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 16.08.2024, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає таке.
До спірних правовідносин суд застосовує положення пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078), згідно з яким підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.
Надаючи оцінку аргументам позивача про наявність у нього права на отримання так званої індексації-різниці, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців третього п'ятого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
У постанові від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 Верховний Суд виснував, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.
Як вже встановлювалося судом, відповідно до довідок про доходи позивача, наявних у матеріалах справи, відповідачами не нараховувалась різниця між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.
На обґрунтування заперечень щодо вказаних обставин, відповідачі доказів не надали.
З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку №1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на індексацію-різницю, враховуючи висновки Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
При цьому, суд зазначає, що визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені (постанова Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №240/5760, від 14.11.2021 у справі №240/12040/19).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року становить 4463,15 грн.
З матеріалів справи встановлено, що нарахований місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року становив 13460,16 грн, а за березень 2018 року 14128,73 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної індексації розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а тому складає 4463,15 грн (4463,15 грн (сума можливої індексації) (668,57 грн) (різниця у розмірі підвищення доходу у лютому-березні 2018 року).
З урахуванням того, що підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (668,57 грн) не перевищило розмір індексації, який мав бути виплачений у березні 2018 року (4463,15 грн), позивач має право на отримання індексації відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 4463,15 грн.
Отже, зважаючи на викладене, відповідачі повинні були нараховувати та виплатити позивачу індексацію-різницю в розмірі 4463,15 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 01.03.2018 по 16.08.2024.
Тому, бездіяльність відповідачів щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.08.2024, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу є протиправною.
Зважаючи на природу спірних коштів, на них поширюється правове регулювання щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Так, згідно п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Як наслідок, така компенсація є обов'язковою, а тому покладення такого зобов'язання забезпечить ефективний захист прав позивача та остаточне вирішення спору.
Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачами не доведено правомірність ненарахування позивачу індексації, а тому, наявні правові підстави для задоволення позовної заяви.
Водночас, суд наголошує на тому, що спірні періоди виплати індексації грошового забезпечення позивача відповідачами у поданих до суду відзивах на позовну заяву не заперечувались.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_6 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_6 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 16.08.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.09.2016 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2019, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2019 по 23.01.2021, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.03.2021 по 06.03.2022, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 08.03.2022 та з 08.02.2023 по 01.03.2023, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_8 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.03.2022 по 17.03.2022, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2022 по 07.02.2023, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.03.2023 по 10.03.2024, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_6 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.03.2024 по 16.08.2024, з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька