29 жовтня 2025 рокуСправа №160/24707/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною викладену у листі від 19.08.2025 за вих. №1235-1458/Г235-25 Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу №17 у місті Самар відмову в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України Дніпропетровській області в особі Відділу №17 у місті Самар оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, без надання згоди на обробку персональних даних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що по досягненню 16 років позивач в інтересах доньки звернувся до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області із заявою щодо видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки, зразка 1994 року. У відповідь на звернення, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 03 квітня 2019 року №398) та Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС України від 06.06.2019 №456, позивача було повідомлено про необхідність надання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, та документи, перелік яких визначено розділом 3 Тимчасового порядку.
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, з підстав необхідності надання відповідного рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що у зв'язку з досягненням 16-річного віку ОСОБА_2 , разом із своїми законними представниками, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , звернулися із заявою від 16.08.2025 (вхідний реєстраційний №К-105/6/1235-25), складеною в довільній формі до Відділу №17 у місті Самар Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій просили оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки. Відділом №17 у місті Самар Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих. №1235-1458/1235-25 від 19.08.2025 р., відповідно до вимог закону про звернення громадян, було розглянуто вищезазначену заяву неповнолітньої дитини та її законних представників, і надано лист-відповідь щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до норм чинного законодавства. Отже, відповідач вважає, що вимоги законодавства про звернення громадян було дотримано у повному обсязі, а твердження позивача про ніби відмову в наданні адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України відносно його неповнолітньої доньки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки заява у довільній формі, на думку відповідача, не є заявою про надання адміністративної послуги, а відповідно листвідповідь Відділу №17 у місті Самар Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - не є рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги. Також, відповідач звернув увагу на те, що для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» особа, яка досягла 16-ти річного віку, або її законний представник звертається до територіального підрозділу ДМС та надає рішення суду і документи, перелік яких визначений розділом ІІІ Тимчасового порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.08.2025 року по досягненню 16-річного віку ОСОБА_2 та позивач особисто звернулись із заявою, складною в довільній формі (вх.№К-105/6/1235-25) з проханням оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення про паспорт або Постановою ВРУ №2503-ХІІ). У заяві також повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки - документа Єдиного державного демографічного реєстру (далі - ЄДДР, Реєстр), про ненадання згоди на обробку персональних даних у зв'язку із неприпустимістю втручання держави в особисте і сімейне життя людини. До заяви було долучено: оригінал свідоцтва про народження заявника; дві фотокартки розміром 35х45мм; заява за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до вимог закону «Про звернення громадян», листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 19.08.2025 за вих. №1235-1458/Г235-25 позивача повідомлено, зокрема, наступне: з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи, перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною першою статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України», було прийнято постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8-11 Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI у редакції на час виникнення спірних відносин) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких належить паспорт громадянина України.
Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
При цьому, приписами частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI передбачено, що уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Отже, законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття «документ».
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Як вбачається зі змісту листа відповідача, фактичною відмовою у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України раніше встановленого зразка 1994 року у формі книжечки, стали висновки про те, що заявником не надано рішення суду, яким буде зобов'язано ГУ ДМС в Дніпропетровській області видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжки.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V) і визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Разом з тим, відсутність рішення суду не є законодавчою підставою для відмови громадянину України у видачі паспорта у формі книжечки.
Судом також встановлено, що у поданій заяві про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки від 16.08.2025 позивачем не надано згоди на обробку та використання своїх персональних даних для оформлення ID картки.
Згідно з частиною 1 статті 6 закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону №2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 5, 6 статті 6 Закону №2297-VI).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних. Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушування людини до надання згоди на обробку її персональних даних, що означає те, що особи, які відмовились від надання згоди на обробку їх персональних даних, повинні мати альтернативу - можливість використання традиційних методів ідентифікації особи.
Суд повинен оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження «нагальній суспільній потребі», тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (рішення ЄСПЛ у справі «Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine» від 14 червня 2007 року).
У даному випадку була відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.
На переконання суду, бажання особи отримати документ у вигляді паспортної книжечки жодним чином не свідчить про її бажання порушити закон, зловживати правом або ухилитись від виконання законних обов'язків.
Також, суд зазначає, що право особи на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки передбачено чинним законодавством України - Положенням № 2503, а тому, подання заяви про оформлення і видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у довільній формі не може слугувати підставою для відмови в оформленні і видачі такого паспорта.
Суд також відхиляє доводи відповідача у відзиві щодо відсутності у цьому спорі відмови у задоволенні заяви позивача, оскільки позивач звернувся до уповноваженого органу із заявою про видачу паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, а не із запитом на інформацію щодо отримання роз'яснення про порядок отримання такого паспорта.
З урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що, відмовляючи позивачу в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому відмова в оформленні і видачі паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, що викладена у листі відповідача від 19.08.2025 за вих. №1235-1458/Г235-25, є протиправною, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт «без надання згоди на обробку персональних даних» не підлягають задоволенню, оскільки при видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, не передбачено автоматизованої обробки персональних даних особи та їх внесення до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір сплачено не було, а отже, відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, що викладена у листі від 19.08.2025 №1235-1458/Г235-25, в оформленні і видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХI.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник