29 жовтня 2025 року Справа 160/30426/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що полягає у невиконанні обов'язку з підготовки висновку про повернення (перерахування) надміру сплачених коштів у сумі 14 034 865,08 грн за заявою КП «Дніпроводоканал» від 29.09.2025;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області висновок про повернення (перерахування) безпідставно стягнутих коштів з КБК 11020202 у рахунок платежів за КБК 11010100.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в якому останній просить суд:
- змінити порядок розгляду справи №160/30426/25 за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із викликом сторін;
- провести підготовче судове засідання з метою визначення предмета доказування, кола доказів та забезпечення змагальності сторін.
Клопотання обґрунтоване складністю справи, характером спірних правовідносин та необхідністю повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.
Суд, вивчивши доводи представника позивача, викладені у клопотанні, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що полягає у невиконанні обов'язку з підготовки висновку про повернення (перерахування) надміру сплачених коштів у сумі 14 034 865,08 грн за заявою КП «Дніпроводоканал» від 29.09.2025.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Покликання представника позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Разом з цим, суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що оцінити «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес» має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін) повинні мати своєрідне «конкретизоване» пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у заявленому представником позивача клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Представник позивача не навів переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо зазначених у клопотанні доводів представника позивача суд вважає за необхідне зазначити, що позивач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі надання суду доказів та заяв по суті справи щодо наведених обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, рішенням Ради суддів України №23 від 05.08.2022 затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька