29 жовтня 2025 року Справа № 160/25223/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Погрібняк Аліни Григорівни через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач був призваний на строкову військову службу 24 листопада 2021 року, а 06 червня 2022 року уклав контракт про проходження військової служби з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України. Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що складає 233 дні. Крім того, Позивач до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався. Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 18.09.2025 та 23.09.2025 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги оскільки не було дотримано вимог, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, щодо призову (прийняття) на військову службу після оголошення воєнного стану.
23.09.2025 за на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.11.2021 № 304 був зарахований до списків особового складу військової частини, як військовослужбовців строкової військової служби, які прибули з військових комісаріатів для комплектування військової частини за призовом із ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного на строкову військову службу 24 листопада 2021 року та перебував на посаді стрільця-санітар 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону.
06.06.2022 між командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Контракт укладений на строк до 05.06.2025.
Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України протягом наступних періодів: 18.05.2022 р. - 19.05.2022 р., 24.07.2022 р. - 16.11.2022 р., 02.12.2022 р. - 03.01.2023 р., 04.01.2023 р. - 13.01.2023 р., 26.01.2023 р. 07.04.2023 р., що підтверджується копією Обліково-послужної карти на сержантів та солдатів до військового квитка серія НОМЕР_4 та записами у п. 20 військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , що складає 233 дні.
05.06.2025 Позивач був звільнений з військової служби та виключений з усіх видів забезпечення у зв'язку з закінченням строку контракту, відповідно до наказу командира військової частини від 05.06.2025 № 164 - «ПРИПИНИТИ (РОЗІРВАТИ) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: Солдата ОСОБА_2 (Г-135289), який здав справи та обов'язки за посадою стрільця-санітара 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону та звільненого відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої, статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.05.2025 № 35 о/с, у запас, (у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану), «05» червня 2025 року та для постановки на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 .».
07 липня 2025 року, представником Позивача, в інтересах Позивача, засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено заяву щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з укладанням контракту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153).
Даний рапорт, в межах компетенції, був розглянутий у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Листом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 6/36/12-3336-2025 від 21.08.2025 року, наданого за результатами розгляду заяви щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з укладанням контракту, відповідно до Постанови № 153. У вищезазначеному Рішенні Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії зазначено наступне: - «…5 червня 2025 року Вас було звільнено із військової служби та виключено із усіх списків військової частини, станом на день звільнення відповідно вищевказаних вимог Ви не підпадали під категорію осіб, яким передбачена відповідна виплата, оскільки ви були прийняті на військову службу (строкову) 24 листопада 2021 року, тобто до введення воєнного стану в країні. Разом із цим, відповідно до змін постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 р. № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153» (далі Зміни), які набрали чинності 07.08.2025, було розширено коло осіб, які мають право на отримання такої виплати, а саме було визначено виплату винагороди також військовослужбовцям, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу. Оскільки на момент набуття чинності відповідних Змін (07.08.2025) Ви вже не перебували у статусі діючого військовослужбовця частини, правові підстави для здійснення Вам виплат відсутні, адже вони передбачені виключно для чинних військовослужбовців, які мають відповідний статус на час звернення.».
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).
За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова № 153).
Пунктом 3 Постанови № 153, чинної станом на час проходження Позивачем військової служби установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Отже, із аналізу норм Постанови № 153, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Національної гвардії, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.
У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.
Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.
У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.
Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.11.2021 № 304 був зарахований до списків особового складу військової частини, як військовослужбовців строкової військової служби, які прибули з військових комісаріатів для комплектування військової частини за призовом із ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного на строкову військову службу 24 листопада 2021 року та перебував на посаді стрільця-санітар 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону.
06.06.2022 між командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Контракт укладений на строк до 05.06.2025.
Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України протягом наступних періодів: 18.05.2022 р. - 19.05.2022 р., 24.07.2022 р. - 16.11.2022 р., 02.12.2022 р. - 03.01.2023 р., 04.01.2023 р. - 13.01.2023 р., 26.01.2023 р. 07.04.2023 р., що підтверджується копією Обліково-послужної карти на сержантів та солдатів до військового квитка серія НОМЕР_4 та записами у п. 20 військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , що складає 233 дні.
05.06.2025 Позивач був звільнений з військової служби та виключений з усіх видів забезпечення у зв'язку з закінченням строку контракту, відповідно до наказу командира військової частини від 05.06.2025 № 164.
Таким чином, суд встановив, що: Позивачу на час укладення контракту про проходження військової служби з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (06 червня 2022 року) було 18 років; Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України протягом наступних періодів: 18.05.2022 р. - 19.05.2022 р., 24.07.2022 р. - 16.11.2022 р., 02.12.2022 р. - 03.01.2023 р., 04.01.2023 р. - 13.01.2023 р., 26.01.2023 р. 07.04.2023 р., що складає 233 дні: Позивач до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.
Відтак, відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, - суд вважає протиправною.
Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153", яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови № 153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:
"виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу".
Зважаючи на внесені Постановою № 942 зміни до Постанови № 153, суд відмічає, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.
Позаяк, інше тлумачення приписів Постанови № 153, на переконання суду, не відповідало б меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.
Тому суд критично оцінює доводи відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн з тих підстав, що позивач до укладання контракту проходив строкову військову службу.
Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях. Збройні Сили України виконують важливі завдання щодо захисту Держави, її суверенітету та територіальної цілісності під час воєнного стану.
Тому питання соціального захисту військовослужбовців, на переконання суду, на сьогодні є особливо важливими та потребують ефективного судового захисту.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, оцінюючи доводи позивача про порушення його прав відмовою відповідача-1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 жовтня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков