29 жовтня 2025 рокуСправа №160/25475/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.09.2025 через систему Електронний суд позовна заява Фоменко Людмили Миколаївни в особі представника Павелка Сергія Михайловича до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним рішення командира військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 28.08.2025 року №3.27/6051, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.07.2025 року щодо виплати їй грошового забезпечення зниклого безвісті 27.04.2023 року військовослужбовця - ОСОБА_3 , за період з 27.04.2023 року по 31.01.2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як утриманцю зниклого безвісті військовослужбовця, солдата - ОСОБА_3 , належного йому грошового забезпечення за період з 27.04.2023 року по 31.01.2025 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її брата - ОСОБА_3 по день його зникнення безвісти - 27 квітня 2023 року. Таким чином, ОСОБА_1 , як член сім'ї зниклого безвісті солдата - ОСОБА_3 , яка перебувала на його утриманні, відноситься до кола осіб, які мають право на отримання виплат грошового забезпечення безвісті зниклого брата ОСОБА_3 за період з 27 квітня 2023 року по 01 лютого 2025 року, а саме: як утриманець зниклого безвісті. Військовослужбовець ОСОБА_3 неодружений, не має дітей (копія військово-облікової картки), батьки якого померли до вступу на військову службу, а саме: мати - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 видане 29 жовтня 2019 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; батько - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 10 жовтня 2011 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. До членів своєї сім'ї ОСОБА_3 відніс тільки: батьків та сестру - ОСОБА_1 , з якою він проживав за однією адресою. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Таким чином, право на звернення члена сім'ї військовослужбовця до військової частини за отриманням грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця виникає з дня зникнення безвісті і до спливу трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими. Отже, після отримання рішення суду про встановлення факту перебування члена сім'ї на утриманні військовослужбовця, 04 липня 2025 року ОСОБА_1 , як рідна сестра зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 , звернулася на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_3 за період з 27 квітня 2023 року по 31 січня 2025 року. До заяви було додано документи, згідно переліку визначеного Порядком №884 (пункт 4 Порядку). Заява була надіслана до військової частини НОМЕР_1 , як засобами поштового зв'язку, так засобами електронного зв'язку. Така заява була отримана уповноваженим представником військової частини НОМЕР_1 : засобами поштового зв'язку - 18 липня 2025 року, що можна перевірити на офіційному сайті АТ «УкрПошта» за трек-номером 4900100297367; засобами електронного зв'язку, шляхом направлення електронного листа на офіційну електронну адресу військової частини НОМЕР_1 - 05 липня 2025 року. 28 серпня 2025 року на електронну адресу представника ОСОБА_1 , адвоката Павелка С.М. надійшов лист (рішення) командира військової частини НОМЕР_1 №3.27/6051 від 28 серпня 2025 року, про відмову у задоволенні заяви, оскільки згідно вимог частини 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в діючій на момент подачі заяви редакції ОСОБА_1 не входила в коло осіб, які мають право на отримання такого грошового забезпечення. Рішення командира військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04 липня 2025 року є таким, що не ґрунтується на нормах Законодавства, адже частина (пункт) 6 ст. 9 Закону (в редакції Закону № 1486-VIII від 06.09.2016, який набрав чинності 30.09.2016 року), передбачала наступне коло осіб з числа членів сім'ї військовослужбовця, які мають право на виплату грошового забезпечення: «дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. І лише Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» від 08 жовтня 2024 року № 3995-IX, який набрав чинності 01 лютого 2025 року, пункт 6 статті 9 Закону було викладено у новій редакції, якою змінено порядок виплати та коло осіб, черговість, а саме: «За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону). Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини. Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини». Оскаржуване рішення командира військової частини НОМЕР_1 оформлене одним абзацом без наведення вмотивованих обґрунтувань такої відмови та посилання на норму законодавства, адже підстави для відмови - відсутні.
13.10.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про те, що позивач ОСОБА_1 дійсно звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою про від 04.07.2025 щодо виплати їй належного зниклому безвісти ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 27.04.2023 по 31.01.2025. На вказану заяву позивачеві надано відповідь з відмовою у здійсненні виплат від 28.08.2025 вих. №160/25475/25. Позивачеві неодноразово надавались роз'яснення, що відповідно до п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою КМУ №884 від 30.11.2016 у редакції до 19.04.2025 «Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей». Редакція відповідної норми вищевказаного Порядку з 19.04.2025 передбачає, що виплата грошового забезпечення здійснюється: у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці. Аналогічний порядок здійснення виплат також передбачений нормою ст. 9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Саме тому позивачеві була надана відповідь від 28.08.2025 за вих. №3.27/6051, що вона не входить до визначеного законодавством переліку осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Таким чином, слід відзначити, що, по-перше, вимоги позивача про прийняття за результатами розгляду заяви одного із рішень, що передбачене пунктом 4 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №884 саме в редакції постанови КМУ від 15.04.2025 №449, як це вказано у позові, не є можливим, оскільки сама заява датована позивачем 21.03.2025, тобто до набрання чинності вказаною редакцією Порядку. По-друге, лише 01.07.2025 постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №202/7767/24 встановлено факт перебування позивача ОСОБА_1 на утриманні у свого брата, ОСОБА_3 . Тобто до 01.07.2025 позивач з юридичної точки зору не перебувала на утриманні у брата і не була особою, законним представником якої є/був ОСОБА_3 , що виключає будь-яку можливість отримання нею права на грошове забезпечення та/чи інші виплати, що належали ОСОБА_3 . Крім того, позивач не скористалась своїм правом на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 раніше, а тому її заява може та повинна розглядатись виключно з урахуванням норм поточного/чинного законодавства та наданих документів.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 року зазначена вище справа розподілена та 08.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
10.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення, які слугували підставою для прийняття рішення командира військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 28 серпня 2025 року №3.27/6051, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04 липня 2025 року щодо виплати їй грошового забезпечення зниклого безвісті 27 квітня 2023 року військовослужбовця - ОСОБА_3 , за період з 27 квітня 2023 року по 31 січня 2025 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 07.10.2025 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 . Вказаний факт підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_5 від 13 квітня 1961 року, свідоцтвом про укладення шлюбу заявниці НОМЕР_6 від 21 серпня 1982 року, свідоцтвом про укладення шлюбу матері заявниці НОМЕР_7 від 12 січня 1968 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_8 .
Згідно з повідомленням від 01.05.2023 року № 7/1089 Індустріального районного центру комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_1 ) позивачу повідомлено, що її брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) зник безвісті 27 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з ЄРДР 02.05.2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісті її брата (№ КП 12023041660000471).
Як зазначає представник позивача у поданій до суду позовній заяві, відповідно до Витягу з акту службового розслідування 27.04.2023 року, після виконання штурмових дій ворожих позицій, в районі н.п. Хромове (південна околиця Валянівського лісорозсаднику) зник безвісти солдат ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 . Під час ведення бойових дій солдат ОСОБА_3 був одягнений в засоби індивідуального захисту бронежилет, каску та мав розпізнавальні знаки системи свій-чужий. В ході проведення службового розслідування встановити місце знаходження солдата ОСОБА_3 або підтвердження перебування у полоні не вдалось.
З матеріалів справи убачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року у справі №202/7767/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2025року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено частково. Встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її брата ОСОБА_3 по день його зникнення безвісти 27.04.2023року. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
З тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року у справі №202/7767/24 убачається наступне: «… ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_5 від 13 квітня 1961 року, свідоцтвом про укладення шлюбу заявниці НОМЕР_6 від 21 серпня 1982року, свідоцтвом про укладення шлюбу матері заявниці НОМЕР_10 від 12 січня 1968року, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_8 .
Згідно з Повідомленням від 01 травня 2023року № 7/1089 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) заявниці повідомлено, що її брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець- помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28 лютого 2022року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) зник безвісти 27 квітня 2023року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Хромове Донецької області.
Відповідно до витягу з ЄРДР 02 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісти її брата (№ КП 12023041660000471).
Відповідно до Витягу з Акту службового розслідування від 27 квітня 2023року, після виконання штурмових дій ворожих позицій, в районі населеного пункту Хромове (південна околиця Валянівського лісорозсаднику) зник безвісти солдат ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), стрілець-помічник гранатометника 1 відділення З штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Під час ведення бойових дій солдат ОСОБА_6 був одягнений в засоби індивідуального захисту бронежилет, каску та мав розпізнавальні знаки системи свій-чужий.
В ході проведення службового розслідування встановити місце знаходження солдата ОСОБА_7 або підтвердження перебування у полоні не вдалось.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно посвідчення № НОМЕР_11 . Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_12 ОСОБА_1 є ветераном праці.
Заявниця є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Іншим співвласником є брат заявниці - ОСОБА_3 . Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 .
Згідно з актом № 23 від 22 травня 2024 року, затвердженого головою ОСББ «МИР 12» з липня 2020 року по квітень 2023 року ОСОБА_1 спільно мешкала з братом ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних по картці/рахунку ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» вона отримує пенсію приблизно 13 000 грн.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно посвідчення № НОМЕР_11 . Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_12 ОСОБА_1 є ветераном праці.
Заявниця є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Іншим співвласником є брат заявниці - ОСОБА_3 . Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 .
Згідно з актом № 23 від 22 травня 2024 року, затвердженого головою ОСББ «МИР 12» з липня 2020року по квітень 2023року ОСОБА_1 спільно мешкала з братом ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних по картці/рахунку ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» вона отримує пенсію приблизно 13 000 грн.
Згідно заповіту складеного та посвідченого 26 червня 2008року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори - Драпатою О.М., зареєстрований в реєстрі за №3-2367, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 надала суду довідки про те, що вона хворіє на цукровий діабет 1-го типу (інсуліно залежність), гіпертонічну хворобу 2 ступеню, ішемію 2 ступеню, у зв'язку з чим значну частину свого доходу вона витрачає на ліки, лікування, профілактику тощо.
Судам були надані банківські виписки, які підтверджують те, військовослужбовець ОСОБА_3 у 2022-2023 роках (з моменту призову на військову службу і до дати зникнення безвісті) систематично та кожного місяця перераховував свої сестрі ОСОБА_1 на картковий рахунок грошові кошти у розмірах більших ніж розмір її щомісячної пенсії, а саме: у 2022 році - 236 753,53 грн, з яких, у квітні - 28 055,82 грн, в травні 27 975 грн, в червні 25 025,03 грн, в липні - 30 050 грн, в серпні 26 758,73 грн, у вересні - 20 050 грн, в жовтні 3417,09 грн, в листопаді 38 296,49 грн, в грудні - 37 125,13 грн; у 2023 році 449 625,13 грн, з яких, у січні - 241 275,10 грн, в лютому - 69 100 грн, в березні 29 050 грн, в квітні 110 200 грн.
Разом за 2022-2023 роки суми перерахувань складають 686 378,66 грн, які ОСОБА_1 вважала грошовою допомогою, така допомога була для ОСОБА_1 суттєвою та мала системний характер.
Тож, матеріальна допомога ОСОБА_3 була не одноразовою, а надавалася заявниці систематично, протягом певного тривалого періоду часу, а отже за наведених умов можна виснувати, що ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення цієї допомоги вбачається у порівнянні розміру допомоги з іншими доходами заявниці, а саме пенсії, яка становить суму в рази меншу, ніж та, яку систематично надавав ОСОБА_3 .
Отже, заявницею надано достатньо доказів, які у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 , що дає підстави задовольнити заяву ОСОБА_1 в цій частині…».
Як установлено судом, військовослужбовець ОСОБА_3 неодружений, не має дітей, що підтверджено копією військово-облікової картки.
Батьки ОСОБА_3 померли до вступу на військову службу, а саме: мати - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 видане 29.10.2019 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; батько - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 10.10.2011 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Представник позивача також вказує, що до членів своєї сім'ї ОСОБА_3 відніс тільки: батьків та сестру - ОСОБА_1 , з якою він проживав за однією адресою.
Після отримання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року у справі №202/7767/24, 04.07.2025 року ОСОБА_1 , як рідна сестра зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 , звернулася на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_3 за період з 27.04.2023 року по 31.01.2025 року.
До означеної заяви позивачем було додано документи наступні документи: копію паспорту та РНОКПП заявника; копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_3 ; копію довідки про склад сім'ї; довідку про реквізити для зарахування коштів; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 29.10.2019 року (мати); копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 10.10.2011 року (батько).
Заява була надіслана до військової частини НОМЕР_1 , як засобами поштового зв'язку, так засобами електронного зв'язку. Така заява була отримана уповноваженим представником військової частини НОМЕР_1 : засобами поштового зв'язку - 18.07.2025 року, що можна перевірити на офіційному сайті АТ «УкрПошта» за трек-номером 4900100297367; засобами електронного зв'язку, шляхом направлення електронного листа на офіційну електронну адресу військової частини НОМЕР_1 - 05.07.2025 року.
Листом від 28.08.2025 року за №3.27/6051 командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_8 позивачу ОСОБА_9 повідомлено про те, що на її заяву від 04.07.2025 року про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти брата повідомляю, що вона не підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог частини 6 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в діючій на момент подачі заяви редакції ОСОБА_1 не входить в коло осіб, які мають право на отримання такого грошового забезпечення.
Вважаючи, що внесені зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» всупереч положенням Конституції України грубо звужені та обмежені, а військова частина протиправно виконує Закон України №3995-ІХ, чим порушує її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається із Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону України №3995-ІХ від 08.10.2024) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.
Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі-Порядок №260), грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу; надбавки; доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;
допомоги.
Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема безвісно відсутніми (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884).
Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
Пунктом 2 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;
копія документа, що підтверджує:
- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);
- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;
- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;
копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;
копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;
копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;
інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.
Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
- військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
- військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 . Вказаний факт підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_5 від 13 квітня 1961 року, свідоцтвом про укладення шлюбу заявниці НОМЕР_6 від 21 серпня 1982 року, свідоцтвом про укладення шлюбу матері заявниці НОМЕР_7 від 12 січня 1968 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_8 .
Згідно з повідомленням від 01.05.2023 року № 7/1089 Індустріального районного центру комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_1 ) позивачу повідомлено, що її брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) зник безвісті 27 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з ЄРДР 02.05.2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісті її брата (№ КП 12023041660000471).
Як установлено судом, військовослужбовець ОСОБА_3 неодружений, не має дітей, що підтверджено копією військово-облікової картки.
Батьки ОСОБА_3 померли до вступу на військову службу, а саме: мати - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 видане 29.10.2019 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; батько - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 10.10.2011 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей регулює Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" від 12.07.2018 №2505-VIII (далі - Закон №2505-VIII).
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Відповідно до абз. 2, 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2505-VIII близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі; особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук; особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Згідно із ст. 4 Закону №2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону №2505-VIII члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Як вже зазначено судом вище, що згідно з повідомленням від 01.05.2023 року № 7/1089 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) позивачу повідомлено, що її брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) зник безвісті 27 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з ЄРДР 02.05.2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісті її брата (№ КП 12023041660000471).
З матеріалів справи убачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року у справі №202/7767/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2025року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено частково. Встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її брата ОСОБА_3 по день його зникнення безвісти 27.04.2023року. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
З тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.07.2025 року у справі №202/7767/24 убачається наступне: «… ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_5 від 13 квітня 1961 року, свідоцтвом про укладення шлюбу заявниці НОМЕР_6 від 21 серпня 1982року, свідоцтвом про укладення шлюбу матері заявниці НОМЕР_10 від 12 січня 1968року, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_8 .
Згідно з Повідомленням від 01 травня 2023року № 7/1089 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) заявниці повідомлено, що її брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець- помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28 лютого 2022року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) зник безвісти 27 квітня 2023року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Хромове Донецької області.
Відповідно до витягу з ЄРДР 02 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісти її брата (№ КП 12023041660000471).
Відповідно до Витягу з Акту службового розслідування від 27 квітня 2023року, після виконання штурмових дій ворожих позицій, в районі населеного пункту Хромове (південна околиця Валянівського лісорозсаднику) зник безвісти солдат ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), стрілець-помічник гранатометника 1 відділення З штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Під час ведення бойових дій солдат ОСОБА_6 був одягнений в засоби індивідуального захисту бронежилет, каску та мав розпізнавальні знаки системи свій-чужий.
В ході проведення службового розслідування встановити місце знаходження солдата ОСОБА_7 або підтвердження перебування у полоні не вдалось.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно посвідчення № НОМЕР_11 . Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_12 ОСОБА_1 є ветераном праці.
Заявниця є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Іншим співвласником є брат заявниці - ОСОБА_3 . Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 .
Згідно з актом № 23 від 22 травня 2024 року, затвердженого головою ОСББ «МИР 12» з липня 2020 року по квітень 2023 року ОСОБА_1 спільно мешкала з братом ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних по картці/рахунку ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» вона отримує пенсію приблизно 13 000 грн.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно посвідчення № НОМЕР_11 . Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_12 ОСОБА_1 є ветераном праці.
Заявниця є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Іншим співвласником є брат заявниці - ОСОБА_3 . Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 .
Згідно з актом № 23 від 22 травня 2024 року, затвердженого головою ОСББ «МИР 12» з липня 2020 року по квітень 2023року ОСОБА_1 спільно мешкала з братом ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних по картці/рахунку ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» вона отримує пенсію приблизно 13 000 грн.
Згідно заповіту складеного та посвідченого 26 червня 2008року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори - Драпатою О.М., зареєстрований в реєстрі за №3-2367, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 надала суду довідки про те, що вона хворіє на цукровий діабет 1-го типу (інсуліно залежність), гіпертонічну хворобу 2 ступеню, ішемію 2 ступеню, у зв'язку з чим значну частину свого доходу вона витрачає на ліки, лікування, профілактику тощо.
Судам були надані банківські виписки, які підтверджують те, військовослужбовець ОСОБА_3 у 2022-2023 роках (з моменту призову на військову службу і до дати зникнення безвісті) систематично та кожного місяця перераховував свої сестрі ОСОБА_1 на картковий рахунок грошові кошти у розмірах більших ніж розмір її щомісячної пенсії, а саме: у 2022 році - 236 753,53 грн, з яких, у квітні - 28 055,82 грн, в травні 27 975 грн, в червні 25 025,03 грн, в липні - 30 050 грн, в серпні 26 758,73 грн, у вересні - 20 050 грн, в жовтні 3417,09 грн, в листопаді 38 296,49 грн, в грудні - 37 125,13 грн; у 2023 році 449 625,13 грн, з яких, у січні - 241 275,10 грн, в лютому - 69 100 грн, в березні 29 050 грн, в квітні 110 200 грн.
Разом за 2022-2023 роки суми перерахувань складають 686 378,66 грн, які ОСОБА_1 вважала грошовою допомогою, така допомога була для ОСОБА_1 суттєвою та мала системний характер.
Тож, матеріальна допомога ОСОБА_3 була не одноразовою, а надавалася заявниці систематично, протягом певного тривалого періоду часу, а отже за наведених умов можна виснувати, що ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення цієї допомоги вбачається у порівнянні розміру допомоги з іншими доходами заявниці, а саме пенсії, яка становить суму в рази меншу, ніж та, яку систематично надавав ОСОБА_3 .
Отже, заявницею надано достатньо доказів, які у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 , що дає підстави задовольнити заяву ОСОБА_1 в цій частині…».
Як установлено судом, військовослужбовець ОСОБА_3 неодружений, не має дітей, що підтверджено копією військово-облікової картки.
Батьки ОСОБА_3 померли до вступу на військову службу, а саме: мати - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 видане 29.10.2019 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; батько - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 видане 10.10.2011 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Оскаржувана відмова у здійсненні виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважається зниклим безвісти, мотивована тим, що на заяву позивача від 04.07.2025 року про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти брата повідомляю, що вона не підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог частини 6 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в діючій на момент подачі заяви редакції ОСОБА_1 не входить в коло осіб, які мають право на отримання такого грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що у рідного брата позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні дружина та діти, батьки є померлими.
Водночас, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Доказів наявності інших братів (сестер) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.
Отже, у даному випадку позивач має право на отримання належної частки грошового забезпечення зниклого безвісти рідного брата - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно, але не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 грошового забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважається зниклим безвісти, є протиправними.
Разом з тим, з урахуванням заявлених позовних вимог, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 грошового забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважається зниклим безвісти та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2025 про виплату всіх належних до виплати коштів її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця, який зник безвісти 27.04.2023 року під час виконання бойового завдання в н.п. Хоромове Донецької області.
При цьому, з огляду на те, що заява про виплату грошового забезпечення фактично військовою частиною не розглядалась, рішення за результатами її розгляду не приймалось, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як утриманцю зниклого безвісті військовослужбовця, солдата - ОСОБА_3 , належного йому грошового забезпечення за період з 27.04.2023 року по 31.01.2025 року, суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 грошового забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважається зниклим безвісти.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2025 про виплату всіх належних до виплати коштів її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця, який зник безвісти 27.04.2023 року під час виконання бойового завдання в н.п. Хоромове Донецької області.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник