27 жовтня 2025 рокуСправа №160/24308/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: Отеля кафе «Sakartvelo», орендарем якого є Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , власник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025 №065/2025;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкту, а саме: Отеля кафе «Sakartvelo», орендарем якого є Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , власник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025 №065/2025.
Позов мотивовано тим, що в приміщенні Отеля кафе «Sakartvelo» виникла пожежа та в результаті огляду місця виникнення пожежі позивачем виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025 №065/2025. З метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач на підставі цього Висновку просить суд застосувати заявлені у рамках цього спору заходи реагування .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили та у завах по суті спору просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Фактично позиція відповідачів полягає в тому, що недоліки, які зазначені в Висновку, не є співмірними з заявленими заходами реагування, та до того ж, надані позивачем докази не є належними доказами порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оскільки такі документи, по-перше, не відповідають встановленій формі, а по-друге, фіксують виключно виключно інформацію щодо факту пожежі та обсягу пошкоджень.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 13.07.2025 в Отелі кафе «Sakartvelo» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Набережна Заводська, 86а, орендарем і власником якого є відповідачі, сталася пожежа через дію теплових проявів електричної енергії у результаті короткого замикання електричного компресора для збагачення води киснем, що зафіксовано у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025 №065/2025.
У цьому ж Висновку також зазначені порушення Кодексу цивільного захисту України ( далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), які відображені у, а саме:
1. Відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст.57, п.1; п.2; п.4; п.5. КЦЗУ).
2. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщеннях будівлі (пп.1.20, п.1, розділу IV ППБУ).
3. Приміщення будівлі не обладнано системами протипожежного захисту (пп. 1.2, п.1 розділу V ППБУ).
4. Приміщення будівлі не забезпечено первинними засобами пожежогасіння(вогнегасниками) (пп.3.6, п.З розділу V ППБУ).
5. Не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі з приміщень будівлі (п.5 розділу II ППБУ).?
6. Приміщення будівлі не забезпечені відповідними знаками безпеки які повинні відповідати ДСТУ ЕК 180 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» (п.8 розділу IIППБУ).
7. Допущено опорядження (облицювання) стелі в приміщеннях будівлі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (п.2.17 розділу III ППБУ).
8. Не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на рівні, визначеному проектною, експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту (пп.1.21, п.1, розділу IV ППБУ).
За позицією позивача, перелічені вище порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що і слугувало підставою звернення з позовом до суду.
При вирішені спору суд виходить із того, що за змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами. Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання. Зазначена вимога встановлюється у трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, статутах і положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Таким чином, правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель суб'єкта господарювання є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Відповідно до п.33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров'я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.
Таким чином, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Не заперечуючи наявність виявлених порушень, відповідачі вказують на те, що ці порушення не є співмірними з заходами реагування, на застосуванні яких наполягає позивач у спірному випадку.
З такою позицією відповідачів, якими не надано жодних доказів на усунення чи вжиття заходів для усунення виявлених порушень, погодитися неможливо з огляду на таке.
Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, у контексті наведеного вирішальним є не форма документа, а сам факт виявлених порушень. На противагу викладеним відповідачами доводів суд зазначає, що єдиною підставою вважати, що загрозу життю та здоров'ю людей усунуто, може бути лише повне усунення виявлених порушень.
До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Варто зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом щодо використання приміщень, будівель та споруд для провадження господарської діяльності. Зазначене, безумовно свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач, наслідкам його застосування.
Отже, ураховуючи те, що відповідачами не надано до суду доказів усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: Отеля кафе «Sakartvelo», за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Набережна Заводська, 86а, до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025
№065/2025.
У свою чергу, усунення виявлених порушень буде свідчити про усунення ризиків загрози життю та здоров'ю людей, і буде підставою для відновлення безпечної роботи об'єкту. Тобто, такий захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачами виявлених порушень.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту, а саме: Отеля кафе «Sakartvelo» за адресою: Дніпропетровська область,
м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Набережна Заводська, 86а, до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 15.07.2025 №065/2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна