29 жовтня 2025 року Справа №160/24499/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву в порядку ст.382 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/24499/23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць за квітень 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць за квітень 2023 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у адміністративній справі №160/24499/23 набрало законної сили 19.04.2024.
Позивачу за його заявою видано виконавчий лист по справі.
На адресу суду надійшла заява в порядку ст.382 КАС України - про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/24499/23.
Ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію про виконання рішення суду від 19.03.2024 у адміністративній справі №160/24499/23.
На адресу суд надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , якою представник зазначив, що військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів, та висловив Клопотання про заміну сторони військової частини НОМЕР_1 належною стороною - правонаступником військовою частиною НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що Ухвалою від 28.10.2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну сторони в порядку ст.52 КАС України відмовлено.
Вирішуючи заяву по суті суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Слід звернути увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідач зазначив, що на підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 року № Д-321/78/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.10.2025 № Д-41/ДСК військова частина НОМЕР_1 з 01.08.2025 ліквідовується, код ЄДРПО анулюється, а правонаступником визначено - військову частину НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПО НОМЕР_3 ).
Представник позивача до заяви надав листування з ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період 2024-2025 року, згідно відповідей яких зазначено, що станом на липень 2025 року військовою частиною НОМЕР_2 буде надіслано заявку на цільове фінансування до розпорядника коштів вищого рівня, проте станом на липень 2025 року фінансування відсутнє.
При цьому, Військовою частиною НОМЕР_2 , що є фінансовою частиною відповідача з 01.08.2025 року, вживаються заходи щодо виконання вказаного рішення суду.
У зв'язку з відсутністю фінансування виконання рішення суду від 19.03.2024 у адміністративній справі №160/24499/23 залишається нереалізованим.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як слідує з заяви позивача та доданих до неї документів, Військовою частиною НОМЕР_2 , що є фінансовою частиною відповідача з 01.08.2025 року, вживаються заходи щодо виконання вказаного рішення суду, проте кошти виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність коштів у Військовій частини НОМЕР_1 (та НОМЕР_2 ) на виплату позивачу сум на виконання рішення суду від 19.03.2024 року у справі №160/24499/23.
Водночас матеріали справи містять докази щодо вжиття військовими формуваннями, відповідальними за фінансування відповідача певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості, і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних, відповідального за виконання рішення суду у справі № 160/24499/23, від накладення штрафу.
Отже, у даному випадку має місце невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, з підстав обмеженого бюджетного асигнування, що не є тотожним обставинам ухилення або свідомого невиконання судового рішення.
Суд не встановив недобросовісності у діях суб'єкта владних повноважень щодо несвоєчасного виконання судового рішення в адміністративній справі.
Таким чином, правові підстави для встановлення судового контрою у даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/24499/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова