24 жовтня 2025 р.Справа № 160/30110/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради в особі Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Мелай Анни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради в особі Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Мелай Анни Володимирівни, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про відмову в проведенні реєстраційних дій від 25.08.2025 року №80515170;
- зобов'язати ДМР в особі Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2025 року (реєстраційний №68485052) та прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень .
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;.
Однак, частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово викладала висновки щодо питання предметної юрисдикції у спорах, що виникли з подібних правовідносин.
Зокрема, у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 815/4063/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб'єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб'єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб'єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.
Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка вважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру.
Як слідує зі змісту позовної заяви, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивачки з рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо внесення до Реєстру речових прав відомостей про нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є її донька ОСОБА_3 . Отже заява подана щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку прийняту в порядку спадкування.
Суд зазначає, що хоча формально предметом спору є скасування спірного рішення Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Мелай Анни Володимирівни про відмову в проведені реєстраційних дій від 25.08.2025 №80515170, фактично позов заявлено з метою захисту цивільного права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування, що свідчить про приватноправовий характер спору та його непідсудність адміністративному суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №826/6372/18, від 04.08.2020 у справі № 826/13706/17.
Слід зазначити, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчої-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій, тому, не віднесений до юрисдикції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Крім того, необхідно роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з дотриманням правил територіальної підсудності.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі №160/30110/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради в особі Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Мелай Анни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова