29 жовтня 2025 рокуСправа №160/24395/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року (з урахуванням змін від 30.07.2025 №942).
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року (з урахуванням змін від 30.07.2025 №942).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 21.06.2023 року №59 мтд солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) відповідно наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 31.05.2023 №34 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та на всі види забезпечення з 21 червня 2023 року.
04 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 НГУ з рапортом, в якому просив сформувати та подати до уповноважених органів повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн., яка передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року та роз'яснень Міністерства оборони України від 21.03.2025 року, долучивши підтверджуючий пакет документів.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №25/102/10/4/6128-2511-2025 від 07.08.2025 року позивача було повідомлено, що так як ОСОБА_1 був призваний на військову службу за контрактом 16.10.2020 року та проходив її без переривів до початку повномасштабного вторгнення рф, відтак під дію пункту 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 щодо прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64, останній не підпадає.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року (з урахуванням змін від 30.07.2025 №942), у зв'язку з чим позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/24395/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01 вересня 2025 року на адресу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
02 вересня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
05 вересня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву вх.№47099/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 уклав «Контракт на проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу» з військовою частиною НОМЕР_5 Національної гвардії України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 21.06.2023 року №59 мтд солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) відповідно наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 31.05.2023 №34 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та на всі види забезпечення з 21 червня 2023 року.
Згідно абзацу другого пункту 4 Постанови №153 (в редакції постанови КМУ №387 від 01.04.2025) було встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 (в редакції постанови КМУ №387 від 01.04.2025) військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Починаючи з 07 серпня 2025 року (дата набрання чинності постанови КМУ №942 від 30.07.2025) абзаци другий та четвертий пункту 4 Постанови №153 були викладені в наступних редакціях:
Абзац другий пункту 4 Постанови № 153: «Установити, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Абзац четвертий пункту 4 Постанови №153: «Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі».
04 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 НГУ з заявою, в якій просив повідомити причину невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн., яка передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №25/102/10/4/6128-2511-2025 від 07.08.2025 року позивача було повідомлено, що так як ОСОБА_1 був призваний на військову службу за контрактом 16.10.2020 року та проходив її без переривів до початку повномасштабного вторгнення рф, відтак під дію пункту 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 щодо прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64, останній не підпадає.
З урахуванням викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 уклав «Контракт на проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу» з військовою частиною НОМЕР_5 Національної гвардії України.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Головного управління Національної гвардії України серії НОМЕР_6 від 04.05.2023 року.
Відповідно до довідки медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" №290-с/НГУ, встановлено:
«Солдат за контрактом в/ч НОМЕР_4 НГУ ОСОБА_1 , 2000 р.н., пройшов медичний огляд в медичній (військово-лікарській) комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області, 12 червня 2023 року.
Діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва: «Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення (11.02.2023) м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки у вигляді зміцнілих рубців шкіри без функційних розладів».
Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
На основі статті 78 г графи 11 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого Наказом МО України від 14.08.2008 року №402.
Придатний до військової служби».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 21.06.2023 року №59 мтд солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) відповідно наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 31.05.2023 №34 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та на всі види забезпечення з 21 червня 2023 року.
Відповідно до довідки медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області" №319/НГ, встановлено:
«Молодший сержант за контрактом в/4 3102 НГУ ОСОБА_1 , 2000 року пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 21 березня 2025 року.
Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Наслідки вибухової травми (01.06.2024): 3ЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, вогнепальних осколкових поранень черевної стінки, правого стегна, правого ліктьового, гомілковоступневого суглобів, лівої китиці з переломом ІІ п'ясткової кістки (операції: 25.07.2024 - видалення металевого уламку лівої кисті; 27.01.2025 - невроліз ліктьового нерву лівої верхньої кінцівки на рівні каналу Гійона нервовими аутотрансплантантами з правого литкового нерву) у вигляді посттравматичної нейропатії правого малогомілкового нерву з легкими чутливими та руховими порушеннями правої стопи, посттравматичної нейропатії лівого ліктьового, серединного нервів з чутливими, вегето-трофічними та руховими порушеннями лівої китиці, обмеження рухів у лівій кисті та комбінованих контрактур IV, V пальців лівої кисті, цефалгічного синдрому, суб'єктивного вушного шуму.
Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
(Довідка про обставини травми в/ч НОМЕР_1 №223 від 18.06.2024).
На підставі статті 75в, 76б, 62 в та графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 (зі змінами від 27.02.2025).
Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Примітка: висновок надано під час воєнного стану».
Відповідно до довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації №1455 від 01.08.2025 року сержант ОСОБА_1 , оперативний черговий чергової служби штабної роти НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення, дійсно в період з 05.12.2023 по 17.04.2024 року, з 26.05.2024 року по 01.06.2024 року, з 30.03.2025 року по 01.08.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Т.в.о начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу 2 корпусу військової частини НОМЕР_1 НГУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №4793 від 04.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Оперативного-тактичного з'єднання - 2 корпусу НГУ "Хартія" з 21.06.2023 року по теперішній час.
04 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 НГУ з рапортом, в якому просив сформувати та подати до уповноважених органів повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн., яка передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року та роз'яснень Міністерства оборони України від 21.03.2025 року, долучивши:
1.Копія посвідчення серії НОМЕР_8 , видане на ім'я ОСОБА_1 ;
2.Копія паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
3.Копія РНОКПП, виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
4.Витяг про зареєстроване місце проживання;
5.Копія посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
6. Копія довідки №1455 від 01.08.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
7.Копія довідки військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №290-с/НГУ від 12.06.2023 року;
8.Копія довідки військово-лікарської комісії від 21.03.2025 року;
9.Витяг з інформаційно-аналітичної системи МВС України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ФОВА-004365779 від 03 серпня 2025 року;
10.Копію контракту від 16 жовтня 2020 року.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №25/102/10/4/6128-2511-2025 від 07.08.2025 року позивача було повідомлено, що так як ОСОБА_1 був призваний на військову службу за контрактом 16.10.2020 року та проходив її без переривів до початку повномасштабного вторгнення рф, відтак під дію пункту 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 щодо прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64, останній не підпадає.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року (з урахуванням змін від 30.07.2025 №942), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Згідно частини другої статті Закону №876-VII Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №876-VII діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.
Особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом (частина 1 статті 9 Закону №876- VII).
Частиною 2 статті 21 №876-VII визначено, що військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 12 Закону України №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 вказаної правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
11 лютого 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Пізніше у вказану Постанову №153 Кабінетом Міністрів України двічі вносилися зміни:
- Постановою КМУ №387 від 01.04.2025 року, дата набрання чинності: 08.04.2025 (дата публікації в «Урядовому кур'єрі»);
- Постановою КМУ №942 від 30.07.2025 року, дата набрання чинності: 07.08.2025 (дата публікації в «Урядовому кур'єрі»).
Абзацом другим пункту 2 Постанови №153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Пунктом 3 Постанови №153 визначено, що: учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
1) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
2) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 (в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 року) було встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 (в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 року) військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Таким чином абзац 2 та 4 пункту 4 Постанови КМУ №153, як в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 (діяла в період з 08.04.2025 по 06.08.2025), так і в редакції Постанови КМУ №942 від 30.07.2025 (діє з 07.08.2025 по теперішній час), встановлює 5 (п'ять) обов'язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:
1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;
3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64;
4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;
5. (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року);
(абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).
Судом встановлено, що відповідно до довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації №1455 від 01.08.2025 року сержант ОСОБА_1 , оперативний черговий чергової служби штабної роти НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення, дійсно в період з 05.12.2023 по 17.04.2024 року, з 26.05.2024 року по 01.06.2024 року, з 30.03.2025 року по 01.08.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 .
04 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 НГУ з рапортом, в якому просив сформувати та подати до уповноважених органів повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн., яка передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року та роз'яснень Міністерства оборони України від 21.03.2025 року, долучивши:
1.Копія посвідчення серії НОМЕР_8 , видане на ім'я ОСОБА_1 ;
2.Копія паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
3.Копія РНОКПП, виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
4.Витяг про зареєстроване місце проживання;
5.Копія посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
6. Копія довідки №1455 від 01.08.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
7.Копія довідки військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №290-с/НГУ від 12.06.2023 року;
8.Копія довідки військово-лікарської комісії від 21.03.2025 року;
9.Витяг з інформаційно-аналітичної системи МВС України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ФОВА-004365779 від 03 серпня 2025 року;
10.Копію контракту від 16 жовтня 2020 року.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №25/102/10/4/6128-2511-2025 від 07.08.2025 року позивача було повідомлено, що так як ОСОБА_1 був призваний на військову службу за контрактом 16.10.2020 року та проходив її без переривів до початку повномасштабного вторгнення рф, відтак під дію пункту 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 щодо прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64, останній не підпадає.
Відтак, підставою для відмови в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги стало не дотримання 3-ої обов'язкової умови, яка встановлена пунктом 4 Постанови №153 для надання права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, оскільки ОСОБА_1 уклав контракт на проходження військової служби 16 жовтня 2020 року, тобто до введення воєнного стану (24 лютого 2022 року), введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64.
Судом вбачається, що правовідносини між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 НГУ розпочато з 21 червня 2023 року, оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 21.06.2023 року №59 мтд солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) відповідно наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 31.05.2023 №34 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та на всі види забезпечення.
Вказане додатково підтверджується довідкою Т.в.о начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу 2 корпусу військової частини НОМЕР_1 НГУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №4793 від 04.08.2025 року відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Оперативного-тактичного з'єднання - 2 корпусу НГУ "Хартія" з 21.06.2023 року по теперішній час.
А отже, доводи відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі укладення контракту позивачем з військовою частиною НОМЕР_4 16.10.2020 року є помилковими.
Починаючи з 7 серпня 2025 року (дата набрання чинності Постанови КМУ №942 від 30.07.2025) абзаци 2 та 4 пункту 4 Постанови №153 були викладені в наступних редакціях:
Абзац другий пункту 4 Постанови №153:
«Установити, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.»
Абзац 4 пункту 4 Постанови №153: «Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі».
Відповідно до довідки медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіального медичного об'єднання МВС України по Харківській області" №319/НГ, встановлено:
«Молодший сержант за контрактом в/4 3102 НГУ ОСОБА_1 , 2000 року пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 21 березня 2025 року.
Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Наслідки вибухової травми (01.06.2024): 3ЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, вогнепальних осколкових поранень черевної стінки, правого стегна, правого ліктьового, гомілковоступневого суглобів, лівої китиці з переломом ІІ п'ясткової кістки (операції: 25.07.2024 - видалення металевого уламку лівої кисті; 27.01.2025 - невроліз ліктьового нерву лівої верхньої кінцівки на рівні каналу Гійона нервовими аутотрансплантантами з правого литкового нерву) у вигляді посттравматичної нейропатії правого малогомілкового нерву з легкими чутливими та руховими порушеннями правої стопи, посттравматичної нейропатії лівого ліктьового, серединного нервів з чутливими, вегето-трофічними та руховими порушеннями лівої китиці, обмеження рухів у лівій кисті та комбінованих контрактур IV, V пальців лівої кисті, цефалгічного синдрому, суб'єктивного вушного шуму.
Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
(Довідка про обставини травми в/ч НОМЕР_1 №223 від 18.06.2024).
На підставі статті 75в, 76б, 62 в та графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 (зі змінами від 27.02.2025).
Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Примітка: висновок надано під час воєнного стану».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 , звернувшись до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 04 серпня 2025 року, дотримався п'яти обов'язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, з урахуванням внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, з урахуванням внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник