28 жовтня 2025 року Справа № 160/21642/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №914 о/с від 07.07.2025 «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с) в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національної поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1390к від 30.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0045860) дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні службової дисципліни, у порушенні службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VIII, підпункту ІІІ Правил внутрішнього розпорядку поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, затверджених наказом ГУНП від 25.09.2024 №2021, що виразилось у невиході на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0045860) на службі в органах Національної поліції на штатній посаді інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області з 17.07.2025;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.07.2025 по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказами начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1390к від 30.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, №914 о/с від 07.07.2025 «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначає про протиправність оскаржуваних наказів, оскільки вважає, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку з огляду на поважну причину підтвердження відсутності позивача на робочому місці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Витребувано від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, усіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, а також докази ознайомлення з ними позивача, з яких можливо встановити дату такого ознайомлення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що з 28.02.2025 по 10.03.2025 в порушення планування запланованих заходів підрозділу лейтенант поліції ОСОБА_1 не виходив на службу, присилаючи підполковнику поліції ОСОБА_3 кожного ранку на мобільний телефон смс про проходження ним медичного огляду в поліклініці МВС, не погоджуючи дане питання заздалегідь, а ставлячи підполковника поліції ОСОБА_4 перед фактом лише вранці, хоча з вечора, напередодні лейтенанту поліції ОСОБА_5 доводилось планування. Про кожний невихід на службу було складено відповідні акти. При цьому, як встановлено службовим розслідуванням, підполковник поліції ОСОБА_6 не давав вказівку лейтенанту поліції ОСОБА_5 у дні 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025 проходити профілактичний медичний огляд, а давав усний наказ на прибуття останнього до місця розташування взводу БПЛА та РЕБ ППОП "КОРД" (стрілецький) ГУНП для виконання службових обов'язків згідно розпорядку дня. Висновком службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку такого як порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин в умовах воєнного стану. Вказаний проступок підтверджується матеріалами службового розслідування, а саме поясненнями поліцейських, рапорт безпосереднього керівника про відсутність на службі, акт про відсутність на службі, відповіді з медичних закладів щодо перебування позивача на лікарняних тощо.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечував.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 витребувано від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області засвідчені належним чином детальний розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та довідку про середньомісячний та середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за попередні повні 2 місяці перед звільненням.
10.09.2025 від відповідача надійшли витребувані судом докази.
18.09.2025 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
30.04.2025 т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області області майором поліції Васлем Рєкою надано рапорт про те, що в ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області виявлено факт відсутності на службі з 28.02.2025 по 13.03.2025 інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
20.05.2025 ГУ НП в Дніпропетровській області з метою своєчасного повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого вчинення позивачем дисциплінарного проступку прийнято наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії№1155.
18.06.2025, за результатами службового розслідування, складено висновок, згідно з яким дисциплінарна комісія, окрім іншого, встановила вчинення позивачем порушення п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, Присяги працівника поліції, п. 1, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, що виразилось у невиході на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025.
Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 1390к від 30.06.2025, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018-№ 2337-VIII, підпункту 2 пункту 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, затверджених наказом ГУНП від 25.09.2024 № 2021, що виразилось у невиході на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у поліції.
У порядку реалізації вказаного дисциплінарного стягнення прийнято наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 914 о/с від 07.07.2025 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с) про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0045860), інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), з 16 липня 2025 року.
Прийняття вказаних наказів обумовили звернення позивача до суду з цим позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст.64 Закону № 580-УІІІ особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з п.п.2, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (п. 1 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до абз.4 ч.2 ст. 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 (далі - Правила №1179) ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України Про Національну поліцію, інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності. (Пункт 5 розділу І Правил №1179)
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, тощо.
Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа № 819/736/18 (пункт № 60) та у постанові від 05.03.2020 справа № 815/4478/16 (пункт № 48) звернув увагу на те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
Пунктом 2 Указу постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу у поліції на посаді інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 1390к від 30.06.2025, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018-№ 2337-VIII, підпункту 2 пункту 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, затверджених наказом ГУНП від 25.09.2024 № 2021, що виразилось у невиході на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у поліції.
У порядку реалізації вказаного дисциплінарного стягнення прийнято наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 914 о/с від 07.07.2025 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с) про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0045860), інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), з 16 липня 2025 року.
Таким чином, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія (відповідно до висновку від 18.06.2025) визнала доведеним факт невиходу позивача на службу без поважних причин з 28.02.2025 по 13.03.2025, за що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №480/2696/22.
Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №260/749/20
Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20.
Частина друга ст. 19 Закону №580-VIII є бланкетною нормою права та відсилає до Дисциплінарного статуту щодо питань підстав та порядку притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.
Статті 12, 13 Дисциплінарного статуту, а також інші його положення, створюють систему правового регулювання, за змістом якої дисциплінарне стягнення накладається за вчинення дисциплінарного проступку, види якого не визначені, а його визначення надано змістовно.
Відповідно, в цій справі суду первинно належить встановити чи була поведінка позивача дисциплінарним порушенням.
Діяння позивача визначено в наказі відповідача від 30.06.2025 року №1930к наступним чином: невихід на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025 в умовах воєнного стану.
Такі дії відповідач інтерпретував як такі, що несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та, як наслідок, підривають довіру до нього як до носія влади та до поліції в цілому. При цьому відповідачем визначено, що цими діями порушено наступні нормативні положення:
1) п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII (поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва);
2) Присягу працівника поліції (вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки);
3) п. 1, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту (бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку);
4) Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів.
Таким чином, судом здійснюється перевірка порушень позивачем вказаних відповідних положень шляхом вчинення відповідного діяння (невихід на службу без поважних причин 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025 в умовах воєнного стану).
Правова позиція позивача в цій справі полягає у визнанні факту невиходу на службу в умовах воєнного стану, однак позивач заперечує, що був відсутній без поважних причин. Отже, суд надає правову оцінку вказаним позивачем поважним причинам відсутності на службі в умовах воєнного стану.
Як зазначено вище, підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі спірного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 28.02.2025 по 13.03.2025 в умовах воєнного стану.
Відповідно до висновку про результати службового розслідування від 18.06.2025, актами про відсутність на службі (робочому місці) від 03.03.2025 № 14261-2025, від 03.03.2025 № 14263-2025, від 03.03.2025 № 14438-2025 встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_7 , починаючи з 28.02.2025 та по 10.03.2025 (окрім 02 та 09.03.2025 - вихідні дні, неділя) був відсутній на службі у ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Разом з цим, у поясненнях ОСОБА_8 - командира взводу БПЛА та РЕБ ППОП «КОРД» ГУНП в Дніпропетровській області вказано, що у період з 28.02.2025 по 10.03.2025 в порушення планування запланованих заходів підрозділу лейтенант поліції ОСОБА_1 не виходив на службу, присилаючи підполковнику поліції ОСОБА_3 кожного ранку на мобільний телефон смс про проходження ним медичного огляду в поліклініці МВС, не погоджуючи дане питання заздалегідь, а ставлячи підполковника поліції ОСОБА_4 перед фактом лише вранці, хоча з вечора, напередодні лейтенанту поліції ОСОБА_5 доводилось планування. Про кожний невихід на службу було складено відповідні акти.
Крім цього, у поясненнях від 18.06.2025 ОСОБА_8 зазначено, що всі поліцейські взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області проходили медичний огляд в поліклініці МВС, в період часу лютий-березень 2025 року, за усною вказівкою командування полку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач заперечує факт порушення ним службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку з огляду на наявність поважних причин відсутності на службі, а саме, зазначає, що 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025 та 10.03.2025 не знаходився на роботі у зв'язку з проходженням медичного-профілактичного огляду на виконання усного наказу командування полку та повідомляв про це керівництво.
Слід зазначити, що факт проходження позивачем у вказані дні медичного огляду підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Крім цього, матеріали справи містять докази повідомлення позивачем командира взводу ОСОБА_8 про проходження ним медичного огляду та відповідно, виконання позивачем усного наказу командування полку.
Відповідно до положень статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Наказом Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 на період дії воєнного стану, введено посилений варіант службової діяльності поліції, зокрема, у пункті 2 наказу установлено на період дії воєнного стану, для поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області шестиденний робочий тиждень, скасувавши вихідний день - суботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
За приписами ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Зідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Разом з цим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять інформації щодо того, чи встановлював усний наказ про необхідність проходження поліцейськими медичного огляду граничні терміни такого огляду.
Суд враховує, що частиною 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Частиною 9 статті 95 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов'язані щороку проходити комплексний медичний огляд (диспансеризацію), а за необхідності - цільові медичні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до положень п. 1 розділу 1 Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими затвердженого наказом МВС України від 10 грудня 2015 року № 1561 (y редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 вересня 2024 року № 617) зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 р. за № 1663/28108, комплексний медичний огляд (диспансеризація) є медичним оглядом поліцейських, який проводиться протягом їх служби з метою активного спостереження за станом здоров'я та включає періодичний медичний огляд та періодичний психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.
Відповідно до п 2 розділу ІІ Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими підрозділи кадрового забезпечення в кінці кожного року подають до відповідних закладів охорони здоров'я МВС списки поліцейських, які проходять службу в органі (підрозділі) поліції, для проходження ними комплексного медичного огляду наступного року.
Згідно п. 3 розділу ІІ Порядку проходження, комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими перед початком комплексного медичного огляду керівництво закладів охорони здоров'я МВС складає план і графік його проведення і подає на затвердження керівництву центрального органу управління Національної поліції та територіальних органів Національної поліції.
Згідно п. 4 розділу II Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими керівники органів (підрозділів) поліції організовують своєчасне прибуття підлеглих на комплексний медичний огляд.
Відтак, невиконання позивачем усного наказу командування про необхідність проходження медичного огляду передбачало б для позивача відповідальність, у відповідності до чинного законодавства.
Суд наголошує, що позивач мав поважні причини бути відсутнім на службі, а відповідачем підтверджено обставину надання усного розпорядження про проходження медичного обстеження, зокрема, позивача, протягом лютого - березня 2025 року.
Тому, суд вважає, що дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на службі без поважних причин.
Щодо застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з ч.ч. 3, 7, 8, 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Згідно з 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
З аналізу положень Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту вбачається, що зазначений перелік визначений таким чином, що кожне наступне стягнення є суворішим за попереднє.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є найсуворішим дисциплінарним стягненням.
Відтак, з урахуванням тих висновків, що зробила дисциплінарна комісія під час службового розслідування, суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не є пропорційним.
З урахуванням наведених висновків, суд вважає, що наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1390к від 30.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД», яким застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ №914 о/с від 07.07.2025 «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с), яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим слід поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді з наступного дня за днем звільнення (16.07.2025), а саме з 17.07.2025.
Ураховуючи висновок щодо протиправності звільнення позивача зі служби та наявність підстав для скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та його звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на корить позивача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок №260).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ цього Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до п. 9 розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Таким чином, зі змісту Порядку № 260 вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Згідно з п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки відсутній чітко визначений порядок для підрахунку середнього грошового забезпечення для поліцейських, у випадку їх звільнення, суд зазначає, що можливо застосувати, як положення Порядку №100, так і норми Порядку №260.
Відтак, застосовуючи правила підрахунку середньої заробітної плати за Порядком №100, суд враховує вимоги Порядку №260 щодо особливостей обрахунку грошового забезпечення поліцейських з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Як вбачається із довідки від 08.08.2025 №229, середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складав 240,26 грн.
Разом з цим, суд наголошує. що при визначенні суми середньоденної заробітної плати позивача відповідачем не було враховано премію, нараховану та виплачену позивачу у травні та червні 2025 року.
При цьому, суд зазначає, що щомісячна премія є складовою грошового забезпечення, оскільки належить до додаткових видів винагороди, які виплачуються поліцейським щомісячно.
Так, відповідно до розрахункових листів за травень та червень 2025 року, грошове забезпечення позивача, із урахуванням щомісячної премії, складало 28 033,97 грн та 28 033,97 грн, відповідно.
Відтак, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 919,15 грн (56067,94/61).
Період вимушеного прогулу позивача з 17.07.2025 (день наступний за днем звільнення) по 28.10.2025 (день ухвалення рішення про поновлення на службі) складає 104 календарних днів.
Відтак, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 17.07.2025 по 28.10.2025 складає 95591,60 грн (919,15 грн х 104 календарних днів).
Приведені висновки суду щодо питань підрахунку середнього заробітку узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 04.08.2022 року у справі № 824/3161/14-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 821/1226/16 та від 28.04.2022 року у справі № 806/1914/17.
За таких обставин суд вважає, що наявні підстав для задоволення позову позивача в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.07.2025 по 28.10.2025 у розмірі 95591,60 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість як вимог позову, а отже наявності підстав для їх задоволення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1390к від 30.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 914 о/с від 07.07.2025 «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 18.07.2025 №967 о/с) в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національної поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області з 17.07.2025.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.07.2025 по 28.10.2025 у розмірі 95591,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 28.10.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна