28 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10479/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії та про виключення його з військового обліку;
2) зобов'язати внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії та про виключення його з військового обліку.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 щодо внесення до реєстру відомостей про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь від 23.06.2025 №4983, якою фактично відмовив у внесенні таких відомостей до Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Як вбачається із зазначеної відповіді, відповідач не заперечив наявність законних підстав для внесення до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, однак рекомендував позивачу особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з документами, що посвідчують особу та військово-обліковим документом.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено повністю.
Копія ухвали від 22.09.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, та вручена позивачу 23.09.2025, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відзиві на позов відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з огляду на законність вимоги особистої явки позивача для належного оформлення виключення з військового обліку за станом здоров'я.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення до реєстру відомостей про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь від 23.06.2025 №4983, якою фактично відмовив у внесенні таких відомостей до Реєстру. .
Як вбачається із зазначеної відповіді, відповідач не заперечив наявність законних підстав для внесення до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, однак рекомендував позивачу особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з документами, що посвідчують особу та військово-обліковим документом.
Разом з тим, 06.06.2025 позивача було зупинено і доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перед доставленням позивач пред'явив паспорт та тимчасове посвідчення, які підтверджують його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Незважаючи на це, його все одно доставили до відповідача, мотивуючи це тим, що документи мають бути безпосередньо пред'явлені уповноваженим особам.
У приміщенні відповідача працівник здійснив копіювання зазначених документів, після чого позивача відпустили.
Надалі позивач встановив мобільний додаток «Резерв+» і виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який ведеться ІНФОРМАЦІЯ_4 , він обліковується як військовозобов'язаний.
12.06.2025 позивач направив до відповідача засобами поштового зв'язку заяву про внесення відомостей до Реєстру в порядку пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII), яка була отримана відповідачем 13.06.2025.
До заяви позивач додав всі передбачені законом необхідні для внесення до Реєстру достовірних відомостей щодо його відношення до військового обов'язку. Зокрема, тимчасове посвідченням № НОМЕР_1 , видане військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 12.06.2001, відповідного до якого він визнаний непридатним із зняттям із військового обліку за гр. №5 ст. 30 «а» від 16.03.2001, а строк тимчасового посвідчення з 07.07.2006 продовжено безстроково.
Крім того, позивачем було додано копії 1-3 та 7 сторінок паспорта, де на 7 сторінці міститься відмітка із підписом майора ОСОБА_2 та печаткою військового комісаріату: «Невійськовозобов'язаний. Визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку».
У даному випадку, зазначені документи визначають статус позивача як невійськовозобов'язаного у зв'язку із визнанням непридатним до військової служби із зняттям військового обліку за гр. І ст. 30 «а» та виключення з військового обліку, про що відомості підлягають внесенню до Реєстру.
Відповідно до зазначених документів позивач виключений із категорії військовозобов'язаних, що означає припинення обов'язків, пов'язаних із мобілізацією, оновленням облікових даних, з'явленням за викликом, проходженням медичних оглядів військово-лікарською комісією (далі - ВЛК).
Розглядаючи заяву позивача від 12.06.2025 та додані до неї документи, відповідач у відповіді від 23.06.2025 №4983 не заперечив відсутність законних підстав для внесення до Реєстру відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку, однак зазначив, що для оновлення даних в Реєстрі необхідно особисто з'явитися до нього з документами, що посвідчують особу та військово-обліковим документом. При цьому, відповідач не вказав, які саме документи не відповідають вимогам яких нормативних актів та у чому полягає невідповідність заявлених прав наданим документам.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не внесення до Реєстру відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії та про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно із статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 2 Закону №2011-ХІІ, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.
Згідно з п. 20 ч.1ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент подання позову строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.
Стаття 1 Закону № 3543-ХІІвизначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, в Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.8ст.4 Закону № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь - яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч.5ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-XII).
Згідно з ч. 9 ст.1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно із ч. 10 ст.1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з п. 11 ст. 38 згаданого вище Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених уст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України затверджено Положення №402.
Згідно з абзацом 1 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Так, приписами абзацу 2 підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ згаданого вище Положення передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова такого змісту: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Згідно п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки(військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як встановив суд, що тимчасове посвідченням № НОМЕР_1 , видане військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 12.06.2001, відповідного до якого він визнаний непридатним із зняттям із військового обліку за гр. №5 ст.30 «а» від 16.03.2001, а строк тимчасового посвідчення з 07.07.2006 продовжено безстроково.
Крім того, позивачем було додано копії 1-3 та 7 сторінок паспорта, де на 7 сторінці міститься відмітка із підписом майора ОСОБА_2 та печаткою військового комісаріату: «Невійськовозобов'язаний. Визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку».
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII(далі Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною 1 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.1ст. 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч.1 ст. 9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ №94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94(далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку №94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
- ведення військового обліку громадян України;
- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
- обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У відповідності до п. 12 Порядку №94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з п.2 розділу IV Поряду №94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
У відповідності до вищенаведених приписів Порядку №94 та Порядку №559 позивач 12.06.2025 звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, але останній всупереч вимог законодавства листом №4983 від 23.06.2025 зміни не вніс та наголосив на потребі особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для уточнення даних.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен розглянути заяву щодо внесення змін до Реєстру.
Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як визначено пунктом 9 Порядку №94 та пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Таким чином, з аналізу положень Порядку №94 та Порядку №559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Отже, а ні Порядком №94, а ні Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача викладені у листах №4983 від 23.06.2025 та №6879 від 20.08.2025 щодо необхідності особисто з'явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII (в редакції 16.11.1995) щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
При цьому, підпунктом «а» частини четвертої статті 37 Закону №2232-XII на той час було установлено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку.
Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ (в чинній редакції) врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
За змістом указаних норм знятий з військового обліку не є тотожним виключений з військового обліку. Так зняття з військового обліку це тимчасовий захід, а виключення з обліку остаточне звільнення від військового обов'язку.
Необхідно зазначити, що процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста.
Поряд з тим, необхідно зазначити, що поняття знятий з військового обліку станом саме на дату проведення огляду позивача та визначення його непридатності до військової служби (1996 рік), означало, що особа набуває статусу невійськовозобов'язаного, та фактично прирівнюється до поняття виключений з військового обліку, позаяк виключенню з військового обліку підлягає особа яка визнана непридатною до військової служби.
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави. Запис у військово-обліковому документі непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку вчиняється на підставі постанови військово-лікарської комісії.
Пункт 4 Порядку №559 передбачає можливість внесення відповідних змін у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України.
Зі свого боку позивач, ініціюючи у заяві від 12.06.2025 питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надав наявні у нього документи.
Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.
Однак відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).
Суд наголошує, що жодними нормативно-правовими актами не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 12.06.2025, та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про стан здоров'я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.
Недотримання порядку розгляду заяви позивача від 12.06.2025 вказує на протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що діючим законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача. Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 12.06.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, з урахуванням висновків суду.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно квитанції від 15.09.2025 в сумі 968,96 грн (а.с. 6), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 726,72 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 726,72 грн (сімсот двадцять шість гривень 72 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя В.В. Дмитрук