28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 672/289/25
Провадження № 33/820/639/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Журби М.В., на постанову судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.
За постановою суду 15.03.2025 о 22:54 в м. Городок, по вул. Грушевського, 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода А5, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Дане правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Його дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Журба М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт звертає увагу, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, які закріплені статтею 256 КУпАП, відсутні відомості про час з якого ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 130 КУпАП України, та відсутня дата набрання чинності рішення суду. Сторона захисту стверджує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з недодержанням вимог, які закріплені статтею 266 КУпАП, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на її відмову від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння не відсторонена від керування транспортним засобом, матеріали адміністративної справи не містять інформації щодо уповноваження іншої особи на керування транспортним засобом, як і відсутня інформація про проведення поліцейським тимчасового затримання транспортного засобу та його доставляння для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора. Окрім того з відеозапису, який міститься на цифровому носії, приєднаному до протоколу не можливо зрозуміти, яке дійство відбувалося: складання протоколу чи розгляд справи про адміністративне правопорушення
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , належним чином, повідомлений про час та місце розгляду справи, за допомогою СМС-повідомлення, на отримання якого від дав згоду (а.с.11) клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою захисника - адвоката Журби М.В., який в його інтересах подав апеляційну скаргу, наділений повноваженням подати суду пояснення, клопотання та докази в даній справі.
В день апеляційного розгляду захисник подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та ОСОБА_1 .
За наведених обставин, уважаю за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
У відповідності до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Складом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КупАП є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він саме у такому стані керував транспортним засобом.
Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази, для підтвердження обставин, а саме:
- керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан наявності чи відсутності стану, зокрема наркотичного спяніння;
- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пункту 12 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 15.03.2025 о 22:54 в м. Городок, по вул. Грушевського, 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода А5, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Дане правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Його дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, його вина у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Суддя місцевого суду прийшла до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272671 від 15.03.2025;
-направленням на огляд водія ОСОБА_1 до КНП «ХОЗЗНПД ХОР» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2025, із зазначенням про те, що відповідний огляд не проводився;
-даними СD диску №28 з відеозаписами, долученими до матеріалів справи;
-копії постанови від 02.04.2024 у справі №672/574/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272671 від 15.03.2025 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; міститься підпис поліцейського, який склав протокол, а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбаченіст. 63 Конституції України,ст. 268 КУпАП. Також у протоколі наявна відмітка про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та від надання пояснень по суті правопорушення.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо незаконності висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки з установлених апеляційним судом обставин вбачається, що останній після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При розгляді справи, апеляційний суд враховує, що згідно п. 1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак наркотичного сп'яніння, окрім інших, віднесено: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_1 .
Таким чином у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апелянт зазначає, що його було неправомірно зупинено працівниками поліції. Однак цей довід є безпідставним, оскільки із відеозаписів нагрудних камер поліцейських убачається, що він заїхав за дорожній знак «В'їзд заборонено». Саме зазначене порушення стало підставою для законної зупинки транспортного засобу. Таким чином, дії працівників поліції відповідали вимогам статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та були здійснені у межах наданих повноважень.
Крім того, апеляційний суд оглянув відеозапис із нагрудних камер працівників поліції, з якого чітко вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Доводи захисника про те, що його клопотання від 25.08.2025 щодо необхідності повідомлення Верховного Суду для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про офіційне тлумачення положень КУпАП у частині дотримання прав військовослужбовців є невмотивованим.
Чинне законодавство не покладає на суд першої інстанції обов'язку самостійно ініціювати чи подавати подібні повідомлення до Верховного Суду без наявності відповідного правового обґрунтування з боку сторони захисту. Обов'язок доведення необхідності звернення до Конституційного Суду лежить саме на ініціаторі такого клопотання, матеріали справи не містять жодних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність неоднозначності у тлумаченні норм КУпАП або порушення прав військовослужбовця саме внаслідок відсутності офіційного тлумачення закону. Тому підстав для направлення запиту до Верховного Суду не було.
Отже, посилання захисника на порушення його прав у зв'язку з неподанням судом першої інстанції інформації до Верховного Суду є безпідставним і не підтверджується жодними доказами у матеріалах справи. Суд першої інстанції діяв у межах наданих повноважень, а підстав для задоволення такого клопотання не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння у свою чергу закріплений у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, з послідуючими змінами і являє собою процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення зазначеного стану і безпосередньо проведення такого огляду.
Таким чином ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння виключно у закладі охорони здоров'я, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, незалежно від причин, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, так як будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
При цьому, слід зазначити, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, а не його правом, а відмова від проходження такого незалежно від підстав становить склад адміністративного правопорушення передбаченого, в тому числі і ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та їх наслідків ОСОБА_1 чи його захисником.
Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованими, жодних порушень працівниками поліції вимог нормативно-правових актів щодо складання процесуальних документів, апеляційний судом не встановлено.
Посилання апелянта на те, що постанова про визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 02.04.2024 не вступила в законну силу, тому немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КупАП, апеляційним судом відхиляється, оскільки в доказову базу вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП покладено наявність складеного протоколу щодо нього від 15.03.2025 року серії ЕПР1 № 272671, а не набрання чинності постанови суду від 02.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи наявна довідка начальника ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 24.03.2025 №50383-2025 ОСОБА_2 , якою відповідно до постанови Городоцького районного суду Хмельницької області у справі 672/574/23 від 02.04.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. При цьому зазначено, що його посвідчення водія до ТСЦ не направлялось.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Також судом першої інстанції правильно, накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, відповідно до санкції ч. 2ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого адміністративного правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому підстави для його зміни, навіть з урахуванням позитивних даних про його особу, на які посилається сторона захисту, відсутні.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя-
Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Журби М.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Лариса Кулеша