28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5436/25
Провадження № 22-ц/820/1984/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 липня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - УПФ) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина на недоотриману ним пенсію. Рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №560/9885/21 та від 4 липня 2023 року у справі №560/9994/23 зобов'язано УПФ здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_3 недоотриманої пенсії. На виконання цих рішень суду УПФ нарахувало ОСОБА_3 пенсію у розмірі 185 192 грн 81 коп., яку той не встиг отримати за життя, внаслідок чого на неї відкрилася спадщина. 12 грудня 2024 року позивачка звернулася до УПФ із заявою про виплату недоотриманих ОСОБА_3 сум пенсії, однак їй було відмовлено.
За таких обставин ОСОБА_2 просила суд стягнути з УПФ на свою користь недоотриману ОСОБА_3 пенсію в розмірі 185 192 грн 81 коп., що входить до складу спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 липня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з УПФ на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію в розмірі 185 192 грн 81 коп., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з УПФ на користь ОСОБА_2 1 851 грн 93 коп. судового збору.
Суд керувався тим, що ОСОБА_2 як єдина спадкоємиця за законом набула право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , зокрема на недоотриману ним пенсію, а тому УПФ повинно виплатити їй ці кошти.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі УПФ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплата пенсій особам, звільненим з військової служби, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. На виконання рішень адміністративного суду сума пенсії не була виплачена ОСОБА_3 за життя через відсутність відповідного фінансування. Право на пенсію належить безпосередньо пенсіонеру та не входить до складу його спадщини, а тому після смерті пенсіонера суми недоотриманої ним пенсії виплачуються тим членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. ОСОБА_2 не довела свою належність до таких осіб і не набула права на недоотримані ОСОБА_3 суми пенсії в порядку спадкування. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 не подала відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
З 28 березня 1987 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спільно проживали у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 перебував на обліку в УПФ як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №560/9885/21 зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 за № ХС-50612 від 8 липня 2021 року (включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення та премію) з 1 квітня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у справі №560/9994/23 зобов'язано УПФ перерахувати та виплатити ОСОБА_3 з 1 липня 2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
За життя ОСОБА_3 не отримав ці пенсійні виплати в сумі 185 192 грн 81 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 за законом, яка прийняла спадщину в установленому законом порядку.
12 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до УПФ із заявою про виплату їй недоотриманих ОСОБА_3 сум пенсії згідно з указаними рішеннями суду, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що підстави для виплати ОСОБА_2 цих коштів відсутні.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
В силу частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Із положень статті 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як передбачено статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зі статтею 61 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» (далі - Закон №2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.
Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.
Дружина спадкодавця відноситься до спадкоємців першої черги за законом.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити).
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_3 як особа, звільнена з військової служби, за життя не одержав пенсію по інвалідності у розмірі 185 192 грн 81 коп. Оскільки члени сім'ї ОСОБА_3 не зверталися до УПФ за цими пенсійними виплатами протягом 6 місяців після його смерті, то сума невиплаченої ОСОБА_3 пенсії увійшла до складу його спадщини та успадкована його дружиною ОСОБА_2 .
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ зобов'язане виплатити ОСОБА_2 недоотриману ОСОБА_3 за життя суму пенсії.
Посилання УПФ на те, що недоотримана ОСОБА_3 сума пенсії не увійшла до складу його спадщини та не підлягає виплаті ОСОБА_2 , оскільки та не набула право на ці пенсійні виплати, суперечать фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з положеннями Закону №1058-IV та Закону №2262-ХІІ. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Хараджі Н.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 39