29 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/580/25
Провадження № 22-ц/820/2012/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
розглянув в порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу №679/580/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року, в складі судді Томіліна О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі нотаріального договору про сплату аліментів, посвідченого нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Л.В. за №2460 від 10 листопада 2022 року, щодо утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 9000 грн на 1/4 частки з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подання позову.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 01 вересня 2020 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 червня 2023 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 листопада 2022 року позивачка та відповідач уклали нотаріальний договір про добровільну сплату аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 9000 грн щомісячно. 10 вересня 2024 року синові було поставлено діагноз - дитячий аутизм, а 14 жовтня 2024 року видано посвідчення дитини з інвалідністю. Такий діагноз свідчить, що дитина потребує більших витрат, зокрема, на проведення лікування.
Відповідач добровільно відмовився збільшити суму аліментів, тому, враховуючи те, що ОСОБА_2 має стабільний високий дохід, позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, що встановлений нотаріальним договором, та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з моменту подання позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений нотаріальним договором від 10 листопада 2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Л.В., та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку із частковим визнанням відповідачем позову, та з урахуванням того, що з нього стягуються аліменти на утримання іншої дитини у розмірі 1/5 частини від доходів, то стягнення з нього аліментів у розмірі 1/5 частини від доходу (заробітку) буде справедливим та обґрунтованим і надасть можливість позивачці належним чином утримувати дитину.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та стягувати аліменти у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Узагальнення доводів апеляційних скарг
Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що суд не взяв до уваги інвалідність дитини, наявність додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням та реабілітацією, та суттєву різницю в доходах між батьками. Вважає, що судом також порушені принципи якнайкращих інтересів дитини, оскільки суд в рішенні порівняв розмір аліментів на здорову дитину відповідача від першого шлюбу з розміром аліментів на дитину сторін, яка має інвалідність. Син ОСОБА_4 , у зв'язку з наявністю інвалідності, потребує постійного супроводу та дороговартісного лікування, а призначена сума аліментів в розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) не покриває половини реальних витрат на дитину. Зазначає, що позивачка самостійно утримує, доглядає та займається розвитком дитини, тому визначення розміру аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача буде справедливим та достатнім для забезпечення усіх потреб дитини.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що крім сина ОСОБА_4 на утриманні відповідача також перебуває малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь якої з нього стягуються аліменти в розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу). Таким чином, на утриманні відповідача перебувають двоє неповнолітніх дітей, що зумовлює постійні витрати з його доходу (1/5 частки від заробітку (доходу) на першу дитину та 9000 грн на другу дитину), що значно впливає на його матеріальне становище. Виплата аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) на другу дитину, зважаючи на постійне утримання також дитини від першого шлюбу, стане для відповідача надмірним тягарем. Вважає, що в даному випадку від доходів платника аліментів повинна сплачуватись 1/3 частка від заробітку (доходу), а отже на одну дитину в такому випадку сплачується 1/6 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас суд змінив спосіб стягнення аліментів з 9000 грн на 1/5 частки від заробітку (доходу) відповідача. Вважає, що змінюючи спосіб стягнення аліментів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, адже зважаючи на наявність у відповідача ще однієї дитини на утриманні, що значно утруднює його матеріальне становище, а також ч. 5 ст. 183 СК України, згідно з якою у разі наявності двох дітей на утриманні, з відповідача мають стягуватись аліменти у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) на утримання сина. Крім того, суд визнав встановленою обставину, зокрема, значне збільшення витрат позивачки на утримання сина у зв'язку із встановленням йому інвалідності, попри відсутність доказів збільшення таких витрат.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 13 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ухвалою справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати. Зазначає, що відповідно до медичних висновків дитина потребує постійних курсів реабілітації, занять із логопедом, психологом, неврологом, спеціалізованого харчування та лікування. Ці потреби регулярні, а призначений судом розмір аліментів 1/5 частки від заробітку (доходу) відповідача не покриває навіть половини цих витрат. Відповідач фактично визнає, що має високий стабільний дохід, але при цьому прагне зменшити розмір аліментів, що суперечить принципам справедливості й найкращих інтересів дитини.
У додаткових поясненнях на відзив ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість та недоведеність вимог позивачки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 вересня 2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 червня 2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в сторін народився син ОСОБА_3 .
10 листопада 2022 року сторони уклали договір про сплату аліментів, який посвідчено приватним нотаріусом Івтушком Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №2460. Відповідно до пункту 1.2. договору ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 9000 грн щомісяця впродовж п'яти років, тобто до 10 листопада 2027 року.
Відповідно до медичного висновку №27 від 10 вересня 2024 року та посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю до 18 років.
Згідно з інформацією закладу дошкільної освіти №8 «Золотий ключик» Нетішинської міської ради та характеристики на дитину від 12 травня 2025 року батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 жодного разу не був присутній у закладі.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 10 серпня 2023 року №306/2023 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні сина, а саме: встановлено дні зустрічей та особистого спілкування батька з дитиною (за попереднім смс повідомленням матері дитини, ОСОБА_1 , за два дні до початку тижня (понеділка), враховуючи робочий графік батька із зазначенням дня та години забирання та повернення дитини матері) двічі на тиждень: перший тиждень по 2 години, другий тиждень - по 3 години, третій тиждень - по 4 години, четвертий тиждень - по 5 годин, п'ятий тиждень та надалі - один день на 5 годин, один день на 8 годин, інші дні та години за домовленістю між батьками.
Відповідно до довідки про доходи ВП «ХАЕС» від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 за період з грудня 2024 по травень 2025 отримала 122842,23 грн.
Згідно зі свідоцтвом про народження відповідач також є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої з нього стягуються аліменти у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) на користь ОСОБА_6 .
Дохід відповідача за період з травня 2023 року по квітень 2025 року становив 2117340,56 грн, з якого утримано аліменти на користь ОСОБА_6 в розмірі 20% - 335343,98 грн, а до видачі - 1174159,02 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку із частковим визнанням відповідачем позову, та з урахуванням того, що з нього стягуються аліменти на утримання іншої дитини у розмірі 1/5 частини від доходів, то стягнення з нього аліментів у розмірі 1/5 частини від доходу (заробітку) буде справедливим та обґрунтованим та надасть можливість позивачці належним чином утримувати дитину.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим.
Згідно з ч.ч. 1,2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (частини 1, 2 статті 189 СК України).
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за домовленістю між батьками, може бути змінений судом за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20.
Згідно з частиною 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною 3 статті 181 ЦПК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором за заявою одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому, закон не визначає обов'язкових умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини й платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків та інші обставини, що мають істотне значення.
При зміні розміру аліментів, суд бере до уваги інтереси всіх дітей та сторін, оскільки відповідно до положень сімейного законодавства при наявності у платника аліментів інших дітей, суд повинен виходити з рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Звертаючись до суду із позовом, позивачка просила змінити спосіб стягнення аліментів і встановити їх у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, посилаючись на встановлення синові діагнозу, який свідчить про інвалідність, та видачі 14 жовтня 2024 року відповідного посвідчення дитини з інвалідністю. Посилалась також на те, що у зв'язку з вказаними обставинами зросли витрати на утримання сина, він потребує лікування, а відповідач добровільно відмовився збільшити суму аліментів.
При цьому, відповідач визнав позов частково, вважає, що з нього підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), у зв'язку з тим, що він вже сплачує аліменти на утримання іншої дитини в розмірі 1/5 частки від своїх доходів.
З матеріалів справи встановлено, що малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю. Відповідно до медичного висновку №27 від 10 вересня 2024 року та посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю до 18 років.
Враховуючи встановлені обставини справи, право позивачки на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, необхідність підтримання стану здоров'я малолітнього ОСОБА_3 , у зв'язку з його захворюванням, та можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання сина, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів вважає, що визначений судом до стягнення розмір аліментів у виді 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) є обґрунтованим та таким, що відповідатиме інтересам дитини, забезпечить виконання обов'язку відповідача щодо дотримання прав дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покриватиме частину витрат на його утримання і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини.
Відповідач просить зменшити розмір аліментів з 1/5 до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, оскільки в нього на утриманні перебуває ще одна дитина, на яку він також сплачує аліменти.
Суд зазначає, що зменшення розміру аліментів, у зв'язку з тим, що відповідач сплачує аліменти на утримання ще однієї дитини, однак без доведення погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини сторін та суперечитиме її інтересам.
Посилання відповідача на те, що розмір аліментів на двох дітей має складати 1/3 частину його доходу є помилковим, оскільки таке правило передбачено лише у разі звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів одночасно на двох дітей (частина 5 статті 183 СК України), тоді як у цій справі обставини є іншими, оскільки діти народжені від різних матерів. Однак діти, які народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу.
Враховуючи, що з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу), то зменшення розміру аліментів на утримання сина поставить дітей у нерівне становище, тоді як їхній статус і права мають бути рівними, незалежно від того, перебувають їхні батьки у шлюбі між собою чи ні. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Зменшення розміру аліментів лише на утримання сина призвело б до порушення прав дитини на належне утримання від батька і забезпечення умов для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, що суперечить принципам справедливості та забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту погіршення його матеріального становища, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судом розмірі, а наявність іншої дитини та сплата аліментів на її утримання не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження збільшення витрат на утримання сина, у зв'язку з його інвалідністю, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку матеріального забезпечення малолітнього сина.
На думку суду, визначений судом першої інстанції розмір аліментів, що становить 1/5 частки від заробітку (доходу) відповідача є справедливим та обґрунтованим, враховує інтереси малолітньої дитини, а також сприятиме забезпеченню балансу інтересів усіх дітей відповідача на належне утримання.
В свою чергу позивачкою не доведено жодними належними та допустимими доказами, що аліменти в розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 не покриватимуть витрат на утримання спільного сина сторін.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко