28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 687/227/25
Провадження № 22-ц/820/1536/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року (суддя Борсук В.О.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У березні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначалось, що 04.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1423281 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» (далі - ІТС), доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт https://sloncredit.ua/.
14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14102024, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру боржників від 14.10.2024 до договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45095 грн, з яких 5800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 36395 грн сума заборгованості за відсотками, 2900 грн сума заборгованості за пенею.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 14.10.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором №1423281 від 04.02.2024 про надання кредиту в розмірі в сумі 45095 грн, з яких - 5800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, - 36395 грн сума заборгованості за відсотками, - 2900 грн сума заборгованості за пенею, яку позивач просив суд стягнути на свою користь.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №1423281 від 04.02.2024 в розмірі 42195 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2833,30 грн.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір стягнутих відсотків до 5800 грн. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що стягнення заборгованості по кредиту та фактично штрафних санкцій у вигляді надміру завищених процентів (912,5% річних) є безпідставним та несправедливим, оскільки судом першої інстанції не були враховані обставини виникнення боргу, життя позивача та умов воєнного стану, що обумовлює багато негативних для людей чинників, як-то втрата роботи, погіршення здоров'я, додаткове утримання.
Вважає, що належними і достатніми доказами позивачем підтверджено реальну заборгованість відповідача у вигляді тіла кредиту і реальних відсотків на його обслуговування, що не перевищуватиме розміру самого тіла кредиту, тобто 5800 грн.
Звертає увагу суду, що відсотки за користування кредитом за період з 04.02.2024 у розмірі, визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» N?3498-IХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не повинні перевищувати тіло кредиту - 5800 грн.
Наголошує на тому, що кредит в сумі 5800 грн йому було видано 04 лютого 2024 року на 360 днів, а вже 14 жовтня 2024 року, тобто до закінчення строку дії договору, було укладено договір факторингу з позивачем, про який його повідмолено не було. При цьому, не зазначено, яким чином мав би погашатись борг (щомісячно, чи однією сумою по завершені його дії), лише зазначено періодичність платежів зі сплати процентів, як кожні 30 дні. Вказані обставини, на думку скаржника, не досліджувались судом першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вказує, що договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цього договору. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідає в повній мірі.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, водночас, підстави для стягнення пені відсутні.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повному обсязі з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 04.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №1423281 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит, а споживач (позичальник) зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. (а.с. 6-10)
Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору, сума кредиту склала 5800 гривень, строк кредиту - 360 днів.
Відповідно до п. 1.5. договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,50% в день (п. 1.5.1 договору) та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Знижена процентна ставка 1,750% в день (п. 1.5.2 договору).
Згідно з п. 1.7 договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день; розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування» (52200/5800)/360Х100%=2,50% в день. 1.7.2 - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,44% в день.
Відповідно до п. 1.10 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 1.10.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 58000 грн, 1.10.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 56695 грн.
Вказаний договір було укладено за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечувався споживачу (відповідачу) через веб-сайт. 04.02.2024 о 13:49:41, після попереднього проходження позичальником реєстрації в ІТС і безпосереднього направлення ТОВ «Слон Кредит» засобами ІТС заявки на отримання кредиту, ТОВ «Слон Кредит» сформувало договір про надання споживчого кредиту №1423281, надало його позичальнику для ознайомлення і направило на його номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор Т231, котрий було введено позичальником у відповідний розділ ІТС.
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 був ознайомлений із інформацією про умови кредитування, про що засвідчив електронним підписом одноразовим ідентифікатором С242 04.02.2024 (а.с. 11-12).
Згідно з листом ТОВ «Пейтек Україна» № 20241105-894 від 05.11.2024, ТОВ «Слон Кредит» 04.02.2024 13:50:37 перераховано кошти на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 в сумі 5800 грн.
14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №14102024, відповідно до якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату з кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору. (а.с. 14-16).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1423281 від 04.02.2024 на загальну суму 45095 грн, з яких: 5800 грн основного боргу, 36395 грн процентів, 2900 грн пеня (а.с. 18).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 14.10.2024, заборгованість відповідача за договором №1423281 про надання споживчого кредиту становить 45095 грн, з яких: 5800 грн основного боргу, 36395 грн процентів, 2900 пеня. Погашення тіла кредиту та відсотків позичальник не здійснював (а.с. 19).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст.. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Факт укладення договору про надання споживчого кредиту відповідач не заперечував.
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
ТОВ «ФК «Європейська агенція», як новий кредитор, звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Договір про надання споживчого кредиту №1423281 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» укладений 04.02.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Згідно з п. 1.7 договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день; розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування» (52200/5800)/360Х100%=2,50% в день. 1.7.2 - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,44% в день.
Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2 договору сторонами погоджена стандартна фіксована процентна ставка за користування кредитом - 2,50% в день та знижена процентна ставка за кредитом в розмірі 1,750% в день.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». І з цього приводу, є частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги.
Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 04.02.2024 по 14.10.2024 (по день відступлення права вимоги), що становить 254 дні. Сума отриманого кредиту - 5800 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором про надання споживчого кредиту №1423281 від 04.02.2024 становить та підлягає задоволенню в сумі 14732 грн ( 5800 грн *1% *254 дні (з 14.02.2024 по 14.10.2024).
У зв'язку з чим рішення суду першої інстанції щодо остаточної загальної суми, яка стягнута з відповідача на користь позивача, підлягає зміні та зменшенню до 20532 грн.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1378,65 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції. В свою чергу, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1013,44 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором № 1423281 від 04.02.2024, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів », до 20532 грн та судового збору до 1378,65 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1013,44 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай