Справа №583/2219/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/78/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
20 жовтня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
захисника - ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_9 та спільною скаргою потерпілого ОСОБА_7 і представника потерпілого ОСОБА_8 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021, відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка, Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого водієм в Управлінні транспорту в м. Охтирка Сумської області, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_9 та спільна скарга потерпілого ОСОБА_7 і представника потерпілого ОСОБА_8 в яких:
- прокурор просив вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року відносно ОСОБА_9 скасувати, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість і просив ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винним та засудити за ч. 1 ст.286 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. В решті вирок суду просив залишити без змін;
Вподальшому прокурор в порядку ст. 403 КПК України відмовився від поданої апеляційної скарги.
- обвинувачений просив вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року, скасувати і ухвалити новий вирок яким визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та виправдати.
- потерпілий і представник потерпілого просили вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року змінити в частині визначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , призначивши покарання у вигляді обмеження волі строком 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки.
Також просили змінити вирок в частині визначення розміру матеріальної шкоди в розмірі 4429,58грн, ухваливши в цій частині розмір матеріальної шкоди в розмірі 7125,76грн, а саме: 5480,08грн. на лікування та 1645,68грн. за пальне.
Просили змінити вирок в частині визначення розміру відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 4000грн., ухваливши відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 6000 грн.
Просили змінити вирок в частині визначення моральної шкоди в сумі 4000 грн., призначивши відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Крім цього, просили вирок суду скасувати в частині скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.08.2019 року на автомобіль ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , належного обвинуваченому ОСОБА_9 після набрання вироку законної сили.
Даним вироком ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років виправних робіт з 15 % відрахуванням із суми заробітку в доход держави із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу визначено не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 4429,58 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн. та в рахунок відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 12 429,58 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 5 338,34 грн процесуальних витрат.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
До початку розгляду апеляційних скарг обвинувачений ОСОБА_9 подав клопотання (а.с. 106 т.2) в якому просив кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019200060000500 від 30.07.2019 року, за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог обвинувачений зазначав, що 30.07.2019 слідчим СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200060000500 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 К К України.
19.03.2020 ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення зач. 1 ст. 286 КК України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді суду, органом досудового розслідування не продовжувався.
02.06.2020 у кримінальному провадженні завершено досудове розслідування, потерпілій стороні відкриті матеріали кримінального провадження. Того ж дня потерпілий ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
16.06.2020 матеріали кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України відкриті стороною обвинувачення - стороні захисту. Того ж дня підозрюваний ознайомився з матеріалами справи і підтвердив цей факт своїм підписом у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, підписаний підозрюваним та його захисником.
Разом з тим, обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 був складений та підписаний 17.06.2020. Обвинувальний акт вручено стороні захисту 18.06.2020, а направлений до Охтирського міськрайонного суду Сумської області лише 22.06.2020 (тобто більше чим через місяць після закінчення процесуального строку) та того ж числа отриманий цим судом, що свідчить про очевидне порушення прокурором Охтирської окружної прокуратури Сумської області вимог кримінального процесуального законодавства України.
За викладених обставин, враховуючи, що злочин, який йому інкримінується не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, застосуванню підлягають приписи п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_9 29.07.2019 року о 18 год. 20 хв. на автодорозі Суми-Полтава «Н-12» в напрямку с. Хухра Охтирського району керував автомобілем марки ВАЗ-211040 державний номерний знак НОМЕР_1 за 400 метрів від с. Гай Мошенка Охтирського району Сумської області по ходу руху почав здійснювати обгін скутера Honda GLORNO без державного номерного знаку сірого кольору під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в попутному автомобілю напрямку.
Під час здійснення маневру обгону, ОСОБА_9 , в порушення вимог пунктів 10.1, 10.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпечності маневру, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив бокове зіткнення із мопедом Honda GLORNO без державного номерного знаку сірого кольору під керуванням ОСОБА_7 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які не являються небезпечними для життя і згідно з пунктом 2.2.1 «Правил судово-медичного визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №19/119/9-1/98е від 06.03.2020 року у дорожній ситуації, що виникла, в діях водія ОСОБА_9 вбачаються порушення вимог Правил дорожнього руху України : пунктів 10.1, 10.3, 13.1 та 13.3 які з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв'язку з виниклою подією та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Своїми необережними суспільно небезпечними діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 , які клопотання обвинуваченого підтримали, просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 закрити на підставі п.10.ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, думку прокурора ОСОБА_6 , який існування певних підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.10.ч.1 ст.284 КПК України не заперечив, думку представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 , який також вважав що існують підстави для закриття кримінального провадження, однак інші, а саме - п.3 ч. 1 ст. 284 КПК України, думку потерпілого ОСОБА_7 , який підтримав позицію свого представника ОСОБА_8 , вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи заявленого обвинуваченим клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно ч. 2 ст. 405 КПК України після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржений прокурором, потерпілим зі своїм представником та обвинуваченим.
При цьому, до початку апеляційного розгляду справи обвинувачений подав письмове клопотання в якому вказував на існуванні підстав для скасування вироку суду першої інстанції із закриттям відносно нього кримінального провадження згідно п.10.ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ч.2 ст.219 КПК України.
За таких обставин, не вдаючись до аналізу змісту і вимог самих скарг апелянтів на вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне першочергово вирішити питання поставлене в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_9 , що узгоджується з ч. 2 ст. 405 КПК України, та зазначає наступне.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому, в ході здійснення кримінального провадження суду першої інстанції слід ретельно перевіряти не тільки докази, надані прокурором на доведення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, а й виконання стороною обвинувачення приписів ст.219 КПК України, чого судом першої інстанції у цьому кримінальному провадженні зроблено не було.
Здійснення ж судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п.1 ч.2 ст.412 КПК України є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є безумовним для скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.
При цьому, враховуючи завдання апеляційного провадження, а саме: виправлення помилок у застосуванні норм матеріального чи процесуального права та недопущення виконання незаконних і необґрунтованих судових рішень з метою дотримання прав і законних інтересів учасників провадження, а також з огляду на: положення ст.415 КПК України, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції; ст.417 КПК України, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження в разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених ст.284 КПК України, апеляційний суд за встановлення обставини, передбаченої п.10 ч.1 ст.284 КПК України, має скасувати судове рішення місцевого суду й закрити кримінальне провадження.
Так, виходячи з п.5 ч.1 ст. 407, п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та закриває кримінальне провадження в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
ОСОБА_9 органом досудового розслідування інкриміновано вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за яке його в подальшому визнано винуватим та засуджено першою судовою інстанцією.
Це кримінальне правопорушення відповідно ч.2 ст.12 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду) віднесене до категорії злочинів невеликої тяжкості та за чинною ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Таким чином, починаючи з початку кримінального провадження кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_9 , не відносилось і не відноситься наразі до категорії тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Згідно з висновком об'єднаної палати, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769 кмо 22), датою введення в дію положень, визначених у п.4 §2 розд.4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, є 16.03.2018.
Пункт 10 ч.1 ст.284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань із 16.03.2018, та не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до вказаної дати.
Як слідує з матеріалів справи, відомості про кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2019 за № 12019200060000500 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто після 16.03.2018 (а.с. 4, 7 т.1).
Це кримінальне провадження в передбаченому КПК України з іншого кримінального провадження, відомості про яке були б раніше внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не виділялось та з іншим кримінальним провадженням, відомості про яке також були б раніше внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не об'єднувалось.
Відповідно й процесуальні рішення про вказане не приймались і вони є відсутніми в матеріалах справи (судового й кримінального проваджень).
Назване вище кримінальне провадження 30.07.2019 слідчим СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_7 , який містив дані про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 К К України.
За таких обставин, наявні підстави для вирішення питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
За змістом ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, в межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України (ч.2 ст.113 КПК України).
Так, імперативними вимогами п.10 ч.1 ст.284 КПК України (в редакції на момент проведення досудового розслідування, направлення обвинувального акта до суду та чинній редакції) унормовано, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України (крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи).
Зазначені вище положення кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у ст.28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не повинні перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Також у рішеннях у справах «Іванов проти України» (п.71), Карт проти Туреччини (п.68), Вемхофф проти Німеччини (п.18) Європейський суд з прав людини констатував, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалась тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі. Період, який має враховуватись, повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (п.63 рішення у справі «Іванов проти України»).
В інтерпретації приписів КПК України (ч.1 ст.219 КПК України) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Так, ст.283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією з яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
Таким чином, початок та кінець досудового розслідування законодавець пов'язує із вчиненням чітко визначеної процесуальної дії: початок - із моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а закінчення - зокрема, з направленням до суду обвинувального акта.
Пунктом 2 абз.3 ч.1 ст.219 КПК України (в редакції на момент проведення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду) унормовано, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Положення аналогічного змісту щодо тривалості строку досудового розслідування в кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні злочину закріплено й у чинному п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Згідно з ч.3 ст.219 КПК України (в редакції на момент проведення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається в строки, визначені в ст.219 КПК України.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 КПК України (ч.2 ст.219 КПК України (в редакції на момент проведення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду, ч.4 ст.219 КПК України в чинній редакції).
Між тим, в силу абз.2 ч.5 ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Статтею 293 КПК України передбачено, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч.2 ст.297-1 КПК України - у випадку здійснення спеціального досудового розслідування), його захиснику.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №711/3111/19 міститься висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням).
А тому, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Аналогічні правові позиції наведено в судових рішеннях Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.08.2024 у справі №462/7864/19, 17.07.2024 у справі №363/459/20, 30.05.2024 у справі №755/3666/22, 26.05.2020 у справі №556/1381/18, 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, 26.05.2020 у справі №712/6375/18, 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, 05.04.2021 у справі № 676/804/20, 21.04.2021 у справі № 991/6516/20.
Як слідує з матеріалів справи 19.03.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді суду, органом досудового розслідування не продовжувався.
02.06.2020 у кримінальному провадженні завершено досудове розслідування, потерпілій стороні відкриті матеріали кримінального провадження. Того ж дня потерпілий ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
16.06.2020 матеріали кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України відкриті стороною обвинувачення - стороні захисту. Того ж дня підозрюваний ознайомився з матеріалами справи і підтвердив цей факт своїм підписом у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, підписаний підозрюваним та його захисником.
Таким чином, часовий проміжок у два дні 02.06.2020 та 16.06.2020, згідно з приписами ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.
За таких обставин, а саме виходячи з того, що ОСОБА_9 оголошено про підозру 19.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не продовжувався, днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є 19.05.2020.
Разом з тим, як слідує з матеріалів, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 був складений та підписаний 17.06.2020.
Також, обвинувальний акт вручено стороні захисту 18.06.2020, а направлений до Охтиирського міськрайонного суду Сумської області він лише 22.06.2020, та того ж числа отриманий цим судом, що свідчить про очевидне порушення прокуром Охтирської окружної прокуратури Сумської області вимог кримінального процесуального законодавства України.
В ході апеляційного розгляду, зокрема клопотання обвинуваченого, прокурор встановлені вище обставини спростувати не зміг, та погодився з існуванням вкзаного.
Отже, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 стороною обвинувачення був направлений до місцевого суду після закінчення двомісячного строку досудового розслідування, що безумовно свідчить про не дотримання зазначеного строку прокурором.
Разом з цим, суд першої інстанції на такі порушення вимог закону, увагу не звернув та ухвалив обвинувальний вирок відносно ОСОБА_9 .
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог КПК України (п.1 ч.2 ст.412 КПК України - за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито), тому за таких обставин вирок суду підлягає безумовному скасуванню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення йому про підозру.
Отже, клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Щодо доводів представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , який вважав, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю з підстав передбачених, саме п.3 ч. 1 ст. 284 КПК України - не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, то з ними колегія суддів погодитись не може, оскільки для вирішення такого клопотання необхідно повторно дослідити докази, щоб перевірити їх достатність для доведення винуватосі особи, що на даній стадії розгляду клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування є недоцільним, і таких клопотань учасники апеляційного розгляду не заявляли.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021, відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.286 КК України, скасувати.
Кримінальне провадження № 12019200060000500 від 30.07.2019 за ч.1 ст.286 КК України закрити на підставі п.10.ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ч.2 ст.219 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4