Справа №591/8101/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р.
Номер провадження 33/816/353/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
29 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Кислої Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми клопотання захисника КУЧМІЙ Д. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 25.09.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 591/8101/23,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Кучмія Д. В.,
установив:
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 25.09.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком на один рік, а на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 536,80 грн.
15.11.2024 захисником Кучмій Д. В. була подана апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді, яке обґрунтоване тим, що його підзахисний не отримував копію постанови судді, з її змістом ознайомився лише 31.10.2024 після укладення угоди із ним, а він повністю ознайомився з матеріалами справи 08.11.2024 і подав апеляційну скаргу 15.11.2024 засобами поштового зв'язку.
Вислухавши доводи захисника Кучмія Д. В. щодо поданого ним клопотання про поновлення процесуального строку, перевіривши матеріали справи і доводи клопотання, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні 26.09.2023 при розгляді відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, копію постанови судді отримав 26.09.2023 та згідно постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2024 сплатив на користь держави штраф у сумі 34000 грн, виконавши таким чином судове рішення (а. с. 21).
Договір із захисником Вольницький С. С. уклав 31.10.2024 через півроку після виконання ним постанови судді. При цьому захисник Кучмій Д. В. в цей же день звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи через систему «Електронний суд», 08.11.2024 він повністю ознайомився зі справою, а 15.11.2024 подав апеляційну скаргу.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності) (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41).
«Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»), «під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк; суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення», а «…безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Конвенції» (рішення від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47).
Тобто, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 294 КУпАП і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками, як зазначалось вище, визначаються часові межі існування правовідносин у адміністративному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов'язків учасниками (сторонами) провадження в справі про адміністративні правопорушення, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов'язковим елементом поведінки відповідного суб'єкта судового провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.
На думку апеляційного суду, наведені захисником Кучмій Д. В. обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого ОСОБА_1 , тобто мала виключно суб'єктивний характер.
Отже, враховуючи відсутність доказів існування істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій пов'язаних з подачею апеляційної скарги, клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Відмовити захиснику КУЧМІЙ Д. В. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 25.09.2023 відносно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов