Справа №592/11349/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Котенко О. А.
Номер провадження 33/816/261/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
30 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/11349/24 за апеляційною скаргою захисника КОРДЮКА В. П. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.09.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Кордюка В. П.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник КОРДЮК В. П. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, оскільки показники газоаналізатора є хибними і він був технічно несправним, ОСОБА_2 алкоголь не вживав і був не згоден з результатом приладу «Драгер», внаслідок чого звернувся до КНП СОР «Обласного клінічного медичного центру соціального небезпечних захворювань», який не виявив у ОСОБА_2 ознак сп'яніння.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.09.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 28.06.2024 о 09:58 в м. Суми, вул. Данила Галицького, буд. 41, керував т/з ВАЗ-21113, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Драгер у встановленому законом порядку, результат огляду позитивний 0,51 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Кордюка В. П., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали даної справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 746811 від 28.06.2024 суддя суду першої інстанції дійшла цілком правильного висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- роздруківками результатів тестування «Alcotest 6820», згідно яких показники алкоголю у ОСОБА_2 становили 0,51 проміле, в якому ОСОБА_2 власноруч зазначив, що згоден з таким результатом та закріпив своїм підписом (а. с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де також вказано про позитивний результат проходження огляду ОСОБА_2 (0,51 проміле) та підписано останнім (а. с. 3);
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини керування т/з, встановлення особи водія т/з ОСОБА_2 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння, проходження водієм огляду на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного пристрою, від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився (а. с. 6).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських для забезпечення проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з в установлений законом спосіб, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю водія ОСОБА_2 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.
Так, на відеозаписах зафіксовано рух т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , зупинка т/з, під час спілкування ОСОБА_2 і поліцейських у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_2 пройшов огляд на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного засобу, результат огляду - 0,51 проміле, з яким останній погодився, повідомивши, що вчора вживав алкогольні напої й від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився. В подальшому, поліцейським був складений і сам протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно ОСОБА_2 було повідомлено про відсторонення від керування т/з, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а. с. 4).
Тобто, недотримання водієм ОСОБА_2 імперативних вимог ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - керування особою т/з у стані сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, необхідно зауважити, що саме Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3).
Зокрема, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до водія ОСОБА_2 про зупинку т/з і проходження огляду на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури огляду, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Доводи апеляційної скарги про технічну несправність газоаналізатора є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. При цьому згідно чек-тесту спеціального технічного засобу Драгеру, за допомогою якого був здійснений огляд ОСОБА_3 , остання процедура його калібрування проведена 31.07.2024, а міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 складає один рік, внаслідок чого поліцейські мали право використовувати цей засіб упродовж одного року з цієї дати, не ставлячи під сумнів його справність.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що температура повітря, зафіксована газоаналізатором під час проходження огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння не відповідає температурним показникам, наданим Гідрометцентром за той день, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки професійний газоаналізатор не є приладом вимірювання температури повітря зовнішнього середовища, а показує робочу температуру приладу, і основною функцією вбудованого у нього процесора є швидкий та точний аналіз концентрації алкоголю у повітрі, що видихається.
У разі ж наявності яких-небудь сумнівів в законності проведеного щодо нього огляду водій ОСОБА_3 не був позбавлений можливості пред'явити вимогу поліцейському надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також ставити питання (у разі незгоди з результатами огляду) про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського в порядку ст. 266 КУпАП, але такими правами ОСОБА_3 не скористався.
Не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не погодився з результатом огляду на місці зупинки т/з і бажав пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоровя, до якого він в подальшому звернувся, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами, згідно яких: 1) ОСОБА_2 погодився з результатом огляду на місці зупинки т/з, про що, крім іншого, свідчить його власноручний підпис на чеку спеціального технічного засобу; 2) пройшов огляд в закладі охорони здоровя у порушення встановленої процедури, так як огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського (ч. 4 ст. 266 КУпАП). При цьому огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Як убачається з копії наданого суду медичного висновку № 968 від 28.06.2024 (а. с. 18) ОСОБА_2 в порядку самозвернення до КНП СОР «Обласного клінічного медичного центру соціального небезпечних захворювань» пройшов огляд з метою виявлення стану сп'яніння 28.06.2024 об 11:55 і у нього були встановлені ознаки вживання алкоголю, а ознак сп'яніння не виявлено. При цьому згідно протоколу про адміністративне правопорушення підстави для здійснення огляду водія ОСОБА_2 були встановлені поліцейськими 28.06.2024 об 09:58, тобто огляд у закладі охорони здоров'я ОСОБА_2 пройшов у відсутності поліцейського, присутність якого є обов'язковою, та за три хвилини до закінчення двогодинного строку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.09.2024 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника КОРДЮКА В. П. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов