Справа № 450/5052/23 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 33/811/1448/25 Доповідач: Партика І. В.
23 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної - адвоката Федака Ростислава Романовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Федака Ростислава Романовича на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 05 вересня 2023 року о 20 год. 39 хв. на АД М10-01 «Західний обхід м. Львова» 4 км + 635 м, в с. Зимна Вода, Львівського району, Львівської області, керував транспортним засобом «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі, що підтверджується відповіддю КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», результат якого 0,95 проміле.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Федак Р.Р., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, оскільки про оскаржувану постанову йому стало відомо 18 вересня 2025 року
В доводах апеляційної скарги зазначає, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються зібраними у справі доказами, оскільки такі здобуті в неналежний та незаконний спосіб.
Наголошує, що огляд на стан сп'яніння було проведено в медичному закладі з грубими порушеннями, оскільки КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна медична лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» не включений до переліку закладів охорони здоров'я, що здійснюють огляд водіїв на наявність ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Повідомляє, що під час проведення огляду ОСОБА_1 було допущено порушення п.12, розділу II, п. 1,15-21 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказу МВС України №1452/735 від 9 листопада 2015 року.
Звертає увагу, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена без всебічного та повного з'ясування обстави справи.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 4 жовтня 2023 року щодо події, яка мала місце 5 вересня 2023 року, з моменту виявлення правопорушення минув 1 рік, у зв'язку із чим стягнення було накладено безпідставно.
14 жовтня 2025 року адвокат Федак Р.Р. подав клопотання у якому він уточнив вимоги своєї апеляційної скарги, а саме просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Наголошує, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП, а саме один рік з моменту вчинення правопорушення.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федак Р.Р. участі в розгляді справи не приймав, про результат розгляду справи дізнався 18 вересня 2025 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 23 жовтня 2025 року, не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав власноруч написану заяву про розгляд справи у його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Федака Р.Р.., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заяви ОСОБА_1 , у якій він проси проводити розгляд справи у його відсутності, суддя апеляційного суду вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який не оспорюючи фактичних обстави справи підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На переконання апеляційного суду, вимоги даних норми закону судом першої інстанції не дотримано, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В суді апеляційної інстанції адвокат Федак Р.Р. пояснив, що він не заперечував проти розгляду його клопотання про закриття адміністративного провадження, у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , про що подав відповідну заяву (а.с. 78), у якій він зазначив, що підтримує своє клопотання просить його задовольнити, проте не давав згоди на розгляд справи по суті у їх відсутності.
Разом із тим, як встановлено апеляційним судом, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП було розглянуто 18 серпня 2025 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника. Суд першої інстанції не перевірив, чи бажає ОСОБА_1 брати участь у розгляді справи, надавати пояснення, оскільки він не подавав власноруч клопотання про розгляд справи по суті у його відсутності, що позбавило його можливості в повній мірі реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право на захист.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Федак Р.Р. зазначив, що ОСОБА_1 не заперечували факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а лише заперечує строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відтак винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених з ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими судом першої інстанції доказами та у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Разом із тим, аргументи сторони захисту, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, апеляційний суд розцінює критично.
Так, ч. 6 ст. 38 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Натомість, частиною 11 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Тобто частина 11 ст. 38 КУпАП передбачає виняток із загального правила щодо обчислення строків застосування адміністративного стягнення і є спеціальною нормою у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення.
Як встановлено апеляційним судом, адміністративне правопорушення вчинено 05 вересня 2023 року о 20 год. 39 хв., протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №600167 складено 4 жовтня 2023 року (а.с. 7), кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023141430000765 від 8 грудня 2023 року закрито постановою старшого слідчого СВВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 31 травня 2025 року (а.с. 1-4), у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тому на момент розгляду справи апеляційним судом 23 жовтня 2025 року закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 6, 11 ст. 38 КУпАП
На підставі аналізу матеріалів справи встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне правопорушення було вчинене 5 вересня 2023 року, тому на момент розгляду справи апеляційним судом, тобто станом на 23 жовтня 2025 року, передбачені законом строки накладення стягнення закінчились.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга адвоката Федака Р.Р. підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із прийняттям нової постанови, про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. 38, 247 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Федака Ростислава Романовича - задоволити частково.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.