Справа № 444/3259/25 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З. Л.
Провадження № 33/811/1467/25 Доповідач: Партика І. В.
22 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Гриневича Михайла Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 20 липня 2025 року о 02:39 год. в м. Жовква, вул. Л.Українки, 19, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом «Шкода Рапід» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, вини своєї він не визнає.
Наголошує, що його адвокат 15 вересня 2025 року подавав клопотання про відкладення розгляду справи та виклик свідка, дане клопотання судом не було зареєстровано та не долучено до матеріалів справи, йому не надано належної оцінки, у зв'язку із чим порушено його право на захист.
Наголошує, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не підписаний електронно-цифровим підписом, дані запис не є безперервними.
Звертає увагу, що йому не вручали направлення для проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 22 жовтня 2025 року, не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Гриневич М.М. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Гриневича М.М., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя апеляційного суду вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396993 від 20 липня 2025 року (а.с 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шкода Рапід» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у встановленому законом порядку - відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», від якого він відмовився;
- інформацією із направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі від якого він відмовився;
- рапортом лейтенанта поліції Р. Лозинського (а.с. 4), з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Шкода Рапід» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 під час опитування в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, від якого він відмовився;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, рух та зупинку транспортного засобу «Шкода Рапід» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого йому повідомлено почину зупинки, роз'яснено права та обов'язки, окрім того виявлено в нього ознаки алкогольного сп'яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, після чого водій погодився пройти огляд зазначив, що вживав пиво та 100 грам горілки,через деякий час він відмовився від проходження огляду. Патрульними роз'яснено водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, після чого водій повторно відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі,у зв'язку з чим йому надано направлення в якому він власноруч зазначив, що відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, ознайомлено його з адміністративними матеріалами, відсторонено від керування транспортним засобом.
Доводи апелянта, що адвокат Гриневич М.М., 15 вересня 2025 року подавав клопотання про відкладення розгляду справи та виклик свідка, дане клопотання судом не було зареєстровано та не долучено до матеріалів справи, йому не надано належної оцінки, у зв'язку із чим порушено його право на захист, апеляційний суд розцінює критичною
Кодекс України про адміністративні правопорушення не встановлює спеціального строку для подання клопотання про виклик свідка та відкладення розгляду справи, тому воно може бути заявлене як до початку розгляду справи, так і безпосередньо під час судового засідання.
Як встановлено апеляційним судом клопотання адвоката Гриневича М.М. про відкладення розгляду справи та виклик свідка надійшло на електронну адресу Жовківського районного суду Львівської області 17 вересня 2025 року, після розгляду справи, яка була призначена на 16 вересня 2025 року.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення від 20 липня 2025 року, а саме опитування водія та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Аргументи про відсутність даних щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалася відео фіксація та ЕЦП, є необґрунтованими, оскільки диспозиція ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Окрім того, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, є тільки обов'язковим при винесенні відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або ж відповідним приладом (технічним засобом) зафіксовані певні показники швидкість руху, наявність парів алкоголю у повітрі, що видихається, тощо. В даному ж випадку відеозапис є достовірним доказом по справі, який був досліджений та оцінений судом в сукупності з іншими доказами.
Твердження апелянта, що водію не вручали направлення для проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, спростовуються відеозаписом, описаним вище за текстом.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.