Справа № 462/600/13-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/592/25 Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року, -
з участю прокурора ОСОБА_10 ,
представників потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,-
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Белеїв, Долинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до десяти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 постановлено рахувати з моменту його фактичного виконання.
Зарахувати в строк відбуття покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 з 29 листопада 2010 року по 14 грудня 2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді нічного домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирішено питання з речовими доказами, цивільні позови.
Згідно вироку суду, 24 липня 2010 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи навпроти подвір'я будинку АДРЕСА_2 , у ході виниклого конфлікту та бійки, спровокованих неправомірними діями потерпілого ОСОБА_14 , умисно вбив останнього, нанісши йому невстановленим гострим, колючим предметом травмуючої дії, який мав при собі, один удар в область живота, спричинивши потерпілому колоту рану на животі у лівій здухвинній ділянці з утворенням раневого каналу, який проникає в черевну порожнину з ушкодженням м'язів живота, кишківника та лівої загальної клубової артерії з напрямком раневого каналу зліва направо, дещо знизу вверх та спереду до заду і з додатковим раневим каналом до 7 см, який проходить підшкірно в поперечному напрямку живота зліва направо, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати. Внаслідок ушкодження судини великого калібру, що супроводжувалось швидкою масивною кровотечою, на протязі короткого проміжку часу з моменту отримання тілесного ушкодження відбулось обезкровлення організму та настала смерть ОСОБА_14 . Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2604/2010 від 08.10.2010 року проникаюче поранення живота з ушкодженням судини та кишківника має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент його спричинення і перебуває у прямому зв'язку з настанням смерті потерпілого.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , покликається на те, що суд безпідставно відмовив захисту в задоволені клопотання про проведення комплексної експертизи; не прийняв до уваги порушення при проведенні експертиз на які вказував захист, а тому, неправильно трактував події, які передували смерті ОСОБА_15 , що призвело до невідповідності висновків суду, викладених в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Акцентує, що суд провів дебати заслухав останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6 без присутності адвоката ОСОБА_9 .
Наголошує, що у матеріалах слідства та прокуратури є докази того, що слідство проводилось непрофесійно, що призвело до тривалого судового розгляду.
Також зазначає, що суд, задоволивши цивільний позов, вийшов за межі розумності достатності та виваженості і не навів достатньої правової аргументації, чому цивільний позов задоволений особам, щодо яких відсутні процесуальні документи, які б підтверджували їх процесуальний статус потерпілих осіб в даному кримінальному проваджені.
Просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року, постановити виправдувальний вирок відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України.
Дослідити судово медичну експертизу 2604/2010 від 08 жовтня 2010 року, експерта ОСОБА_16 та визнати неналежним та недопустимим доказом.
Дослідити акт судово медичного дослідження трупа ОСОБА_14 №631/2010 від 10 вересня 2010 року, та визнати неналежним та недопустимим доказом.
Дослідити висновок експерта ОСОБА_17 № 303/2010-к від 24 листопада 2011 року та визнати неналежним і недопустимим доказом.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 покликається на те, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просить дослідити письмові докази та повторно допитати свідків, апеляційну скаргу задоволити, вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року відносно ОСОБА_6 - скасувати, а кримінальне провадження закрити, у зв'язку з недоведеністю його вини.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 покликається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та безпідставними.
Зазначає про порушення судом першої інстанції права на захист, оскільки йому не було надано достатньо часу для належного ознайомлення з матеріалами справи та проведено судове засідання і дебати за наявності клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, у його відсутності.
Просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції в іншому складі суду.
На апеляційні скарги сторони захисту представник потерпілої ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_11 подав заперечення, в якому зазначає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена зібраними як на досудовому так і під час судового слідства належними та допустимими доказами, а тому вирок є таким, що не підлягає до скасування.
Наголошує, що обвинувачений ОСОБА_6 не попросив вибачення у потерпілих, не відшкодував матеріальної та матеріальної шкоди.
Просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_19 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги та просять скасувати вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, виступи представників потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та думку прокурора про їх заперечення і залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим, тобто ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом згідно ст. 94 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ч.1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Забезпечення обвинуваченому у вчиненні злочину юридичної допомоги є однією з гарантій, що здійснюється й у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі було надано таку допомогу. Згідно з практикою ЄСПЛ інтереси правосуддя вимагають забезпечення представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення свободи.
Відповідно до положень ст. 20 КПК України, кожен має право на захист від кримінального обвинувачення, що включає можливість користуватися правовою допомогою захисника. Це право є одним із фундаментальних елементів справедливого судового розгляду, гарантованого також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.3 ст. 46 КПК України, одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
Така норма не обмежує право обвинуваченого на повноцінний захист, а лише визначає граничну кількість адвокатів, які можуть брати участь у конкретній стадії процесу.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд зобов'язаний забезпечити реальну, а не формальну можливість для кожного з допущених захисників здійснювати свої функції належним чином, так як право на захист передбачає обстоювання інтересів обвинуваченого.
Всупереч вищенаведеному, місцевий суд, незважаючи на подані одним із захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_9 клопотання про ознайомлення з об'ємними матеріалами кримінального провадження (т.12, а.с. 70) та про відкладення судового засідання 12 травня 2025 року у зв'язку із зайнятістю в іншому (т.12, а.с. 130), провів таке у його відсутності.
Окрім цього, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що хоча інтереси обвинуваченого також захищали і адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак їх участь не може повністю компенсувати відсутність адвоката ОСОБА_9 , оскільки кожен адвокат мав власну правову позицію.
Так, метою судочинства є не лише формальне вирішення судом питань при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а й досягнення правосуддя.
Участь усіх обраних захисників є важливою гарантією реалізації права на захист, а ігнорування обґрунтованих клопотань захисника про відкладення судового засідання унеможливлює ефективне здійснення захисту.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не забезпечив захиснику ОСОБА_9 можливості реалізувати право на захист обвинуваченого ОСОБА_6 .
Таким чином, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду.
При цьому, колегія суддів не вирішує питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому судовому розгляді, суду першої інстанції необхідно усунути зазначені вище порушення кримінального процесуального закону, дослідити доводи апеляційних скарг і постановити законне, обґрунтоване і належним чином мотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задоволити.
Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4