Справа № 466/8574/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2516/25 Доповідач: ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2025 року,
з участю
представника - адвоката ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 12 вересня 2025 року до ЄРДР відмовлено.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою зобов'язати начальника СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, викладені в заяві адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 12 вересня 2025 року (про вчинення злочинів за ст.ст. 146-1, 127, 426-1 КК України).
В обґрунтування апеляційний вимог покликається на те, що 11.09.2025 у ОСОБА_7 був затриманий невідомими особами (ймовірно працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які застосувавши до нього фізичну силу проти його волі запхали в бус і доставили до ТЦК по вул. Батуринська, 2, що у м. Львові. Зауважує, що протокол затримання чи протокол про адміністративне правопорушення не складалися.
Апелянт також зазначає, перебуваючи у приміщенні ТЦК ОСОБА_7 пояснив працівникам ТЦК, що він з 2002 року є членом офіційно зареєстрованої в Україні релігійної організації Свідків Єгови, у 2004-2006 роках проходив альтернативну невійськову службу і надалі наполягає на заміні військової служби альтернативною, від військової служби категорично відмовляється, просить скласти відповідний Акт і передати справу за належністю, а його відпустити. Відмову ОСОБА_7 від військової служби через релігійні переконання з проханням замінити військову службу на невійськову (альтернативну), працівники ТЦК та СП проігнорували та умисно вчиняють дії, які явно виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, а саме застосовуючи силу, продовжували утримувати його майже 3 доби у приміщенні, розташованому по вул. Батуринська, 2 у м. Львові, в умовах позбавлення волі без жодних правових підстав, погрожуючи фізичною розправою, якщо він не відмовиться від своїх релігійних переконань і не погодиться з їх вимогами.
Адвокат ОСОБА_6 не погоджується з висновком слідчого судді про те, що вищезазначені обставини не свідчать про наявність складу кримінального правопорушення. При цьому апелянт наголошує, норми статті 214 КПК є імперативними, а відтак слідчий не вправі відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР.
Вказує, що слідчий суддя вдалася до аналізу та оцінки наявності/відсутності події та складу кримінального правопорушення, чим вийшла за межі предмету судового розгляду, чим вийшла за межі предмету судового розгляду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, та підмінила своєю ухвалою рішення, яке має ухвалюватися в формі та порядку статті 284 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника - адвоката ОСОБА_6 , вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2025 ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернувся у ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 127, 146-1 та 426-1 КК України.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно зазначив у своєму рішенні про те, що заява від 12.09.2025, що надійшла до ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, не містить жодної інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення невстановленими особами органів державної влади (правоохоронних органів та судів) кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 12 вересня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: