Справа № 456/3747/19 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В. М.
Провадження № 22-ц/811/3563/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
28 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Шандри М.М.
Суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Моршинська міська рада про визнання заповіту недійсним,
встановив:
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року у даній справі призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівська філія судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , вдруге подавши апеляційну скаргу 23 жовтня 2025 року.
Перевіривши матеріали скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року слід відмовити з таких підстав.
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ОСОБА_1 16 червня 2025 рокуподавала апеляційну скаргу на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року у цій справі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року - без змін.
Проте, ОСОБА_1 вдруге звернулась до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є безумовною, оскільки положення процесуального Кодексу не містить винятків та обставин, за наявності яких суд апеляційної інстанції наділений правом на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка попередньо зверталася із такою скаргою на це саме рішення.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У висновках, викладених у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 816/1310/16 (провадження № К/9901/52721/18), зазначено, що положення процесуального права щодо відмови судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, є чіткими, які не викликають множинного розуміння, такі норми не підлягають обмеженню в застосуванні.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Виходячи зі змісту положень пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України, вимоги цієї статті не допускають альтернативності в процесуальних діях суду у випадку наявності постанови про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення на це саме судове рішення.
Враховуючи, що у цій справі є постанова про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року без задоволення, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 358 358 ЦПК України.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 358 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Моршинська міська рада про визнання заповіту недійсним.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді