Справа № 750/11754/25
Провадження № 2/750/3168/25
29 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді Супруна О.П.,
секретар Щибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/11754/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.08.2025 ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний Суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 321705205 від 28.02.2020 у розмірі 23 552,97 грн, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням умов договору відповідачем.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 03.09.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження в справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29.10.2025. Також витребував у АТ КБ «Приват Банк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 , у період з 28.02.2020 по 04.03.2020 у сумі 12 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_2 , за період з 28.02.2020 по 04.03.2020 у сумі 12 000,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска картки позичальника); повного номера рахунку - маска Картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою - маска Картки НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів, що знаходяться/знаходились у анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою - маска Картки НОМЕР_2.29.10.2025.
22.09.2025 представник відповідача - адвокат Переверзєв О.О. засобами поштового зв'язку подав відзив, у якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що позивачем не надано доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 321705205, а також заперечував проти нарахування процентів за користування кредитом.
25.09.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.
У судове засідання сторони не з'явилися, представники сторін просили провести розгляд справи без їхньої участі.
Відповідач, яка оповіщалася про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що 28.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 321705205 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідач отримала фінансовий кредит у розмірі 12 000,00 грн строком на 126 днів (а.с. 14 зворот-18).
Кредитний договір від 28.02.2020 № 321705205 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор № YDU9E232 було направлено позичальнику 28.02.2020 на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_4 . Указаний одноразовий персональний ідентифікатор уведений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 28.02.2020 о 10 год. 15 хв., після чого відповідач натиснула кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Після чого Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 12 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_2 (а.с. 30, 33, 35).
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, установленому кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2020 (а.с. 33).
13.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 321705205 від 28.02.2020, відповідно до умов якої сторони домовились продовжити строк, на який був наданий кредит, на 14 днів. Починаючи з 13.03.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 419,54% річних від суми кредиту на період строку цієї додаткової угоди (а.с. 17 на звороті).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 42-45).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020; 31.12.2020 укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021; 31.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022; 31.12.2022 укладено додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023; 31.12.2023 укладено додаткову угоду № 32, згідно якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 (а.с. 47 зворот, 48-52, 53, 53 зворот, 54).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 321705205 від 28.02.2020, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.09.2020 складається з: 12 000,00 грн - прострочене тіло; 17 921,28 грн - прострочені відсотки (а.с. 79-80).
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 58-60).
У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2022 та 30.12.2024 відповідно (а.с. 62 зворот, 63).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 321705205 від 28.02.2020, наданого ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача станом на 31.08.2023 складається з: 12 000,00 грн - прострочене тіло; 12 235,04 грн - прострочені відсотки (а.с. 81).
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с.67-70). Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 до вищевказаного Договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 28.02.2020 № 321705205 в сумі 23 552,92 грн, з яких: 11 317,93 грн - прострочене тіло; 12 235,04 грн - прострочені відсотки (а.с. 72-73).
За приписами частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 12 000,00 грн підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 12.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250908/63815-БТ на запит суду та випискою за договором № б/н за період 28.02.2020 -04.03.2020.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав.
Щодо відступлення права грошової вимоги ТОВ «Мілоан» до відповідача ОСОБА_1 за Договором №321705205 від 28.02.2020 та набуття такого права ТОВ «Юніт Капітал» суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018, 2020 та 2025 роках, а сам Договір №321705205 укладено 28.02.2020, тобто після укладення Договору факторингу від 28.11.2018.
Судом також установлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. За умовами пункту 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Таким чином, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 в справі № 2221/2373/12).
Ураховуючи викладене, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
У даній справі позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020 та 04.06.2025, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 28.02.2020, тобто більше ніж через рік після укладення 28.11.2018 Договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Право вимоги до ОСОБА_1 указано лише в реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення Договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Отже, майбутні вимоги не є предметом Договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 , який було укладено в 2020 році не могло входити.
Із огляду на викладене, на момент укладення Договору факторингу від 28.11.2018, за яким відступлено права вимоги боргові зобов'язання ОСОБА_1 за Договором №321705205 від 28.02.2020 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. На момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , тому і в первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу від 28.11.2018.
Крім того, на час укладення такого договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином.
Ураховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Договором №321705205 від 28.02.2020 на першому етапі від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Із огляду на вищевикладене суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя