Справа № 686/24968/25
Провадження № 1-кп/686/1504/25
29 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025000000002131 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницького, українки, громадянки України, зареєстрованої за місцем проживання у АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України
установив:
Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зважаючи на те, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та ризики, які стали підставою для застосування такого запобіжного заходу не відпали.
Обвинувачена і її захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту , оскільки обвинувачена забезпечена житлом у м.Хмельницькому.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
На думку суду, наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, передбаченого ч.3 ст.307 КК України усвідомлює яке покарання їй загрожує у разі засудження, не має офіційних джерел доходу, суд уважає, що ризики переховування, продовження зайняття протиправною діяльністю та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не змінились.
У ч. 3 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» міститься норма, яка виходить із загального принципу ст.5 Конвенції: законне тримання під вартою має бути розумним. Конвенція вимагає, аби тримання під вартою до судового вироку не перевищувало розумних строків. Хоч якою би була причина тримання під вартою, у кожному випадку слід визначити, чи перетнув строк до ухвалення вироку щодо обвинуваченого розумні межі, тобто межі надмірності, які, за обставинами справи, могли бути розумно застосовані до особи, чия невинуватість презюмується.
Згідно з практикою Суду, зокрема з його рішенням у складі Великої палати у с праві «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
А тому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно із ст..183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
На думку суду, наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 суд враховує, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. При цьому альтернативні, більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту за встановлених обставин, не будуть дієвими, щоб запобігти зазначеним ризикам у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченої ОСОБА_4 , тяжкості інкримінованого їй діяння - особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, віку та стан її здоров'я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченої в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 без визначення розміру застави на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.
Зважаючи на строк розгляду кримінального провадження суд уважає, що підстав для зміни запобіжного заходу наразі немає.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 31, 314-316 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 26 грудня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Головуючий суддя