Справа № 686/25750/25
Провадження № 1-кс/686/10233/25
28 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Хмельницького РУП ГУ Національної поліції у Хмельницькій області ОСОБА_3 погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, українця, громадянина України, з середньою- спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №12025243000002795 від 07.09.2025, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
27.10.2025 року старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з процесуальним прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України, з покладенням визначених ст. 194 КПК України обов'язків, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим способом вплинути на осіб, котрим відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, з метою зміни їхніх показань, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Заслухавши думку слідчого і прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, які не заперечили щодо задоволення клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження слідчий суддя приходить до такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 вересня 2025 року, близько 22:00 год., ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_3 , помітили незнайомих їм раніше ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після чого діючи з мотивів явної неповаги до суспільних цінностей та встановлених у суспільстві загальноприйнятих норм поведінки, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Зокрема, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи у вищевказаному громадськомі місці умисно, безпричинно розпочали конфлікт, ображаючи при цьому неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , голосно вживаючи нецензурні слова на їх адресу, тривало порушуючи спокій громадян.
В подальшому, реалізуючи спільний умисел на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_5 , переслідуючи спільні із ОСОБА_8 спонукання, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, під час протиправної поведінки ОСОБА_8 , продовжив демонструвати явну зневагу до суспільства, а також своєю поведінкою активно підтримував хуліганські дії ОСОБА_8 , який перебуваючи поряд з неповнолітнім ОСОБА_9 , наніс йому один умисний удар кулаком лівої руки в ділянку голови.
Після цього, ігноруючи неодноразові вимоги присутніх сторонніх осіб припинити хуліганські дії ОСОБА_5 , переслідуючи спільну із ОСОБА_8 мету на вчинення хуліганських дій, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою фізичну перевагу та явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, тривалий час уперто не припиняв свої хуліганські дії, поводившись при цьому нахабно, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю наніс два удари кулаком руки в область обличчя неповнолітнього ОСОБА_9 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 не спричинено тілесних ушкоджень, проте завдано фізичного болю та приниження людської гідності.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю вчиненого групою осіб, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
25.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину), підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події, що був проведений 07.09.2025 за адресою: м. Хмельницький, вул. Староміська, 52, під час якого зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, відібраного у ОСОБА_11 , в якому описано обставини події; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, відібраного у ОСОБА_12 , в якому описано обставини події; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 30.09.2025, згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, зокрема обставини; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , згідно якого остання описує обставини події; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 від 09.09.2025, згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, зокрема обставини; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання описує обставини події; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_14 від 10.09.2025, згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, зокрема обставини; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_15 від 10.09.2025, згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, зокрема обставини; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_15 ; протоколами огляду відеозаписів; повідомленням про підозру ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання переховування від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років.
Окрім цього, вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, не працює, не одружений, що дає можливість останньому у будь-який час покинути територію м. Хмельницького, так і області.
Водночас, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим способом вплинути на осіб, котрим відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, з метою зміни їхніх показань, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Враховуючи даний ризик слід зазначити, що показання свідків є суттєвими і їх зміна під час досудового розслідування та судового розгляду може впливати на прийняття судового рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частин 1 - 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже досудове розслідування наразі не завершено.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи слідчого про те, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, та наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Частиною 1 ст.179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 176-179,184,193-196, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою
та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
Ухвала в частині покладення на підозрюваного обов'язків діє по 29 листопада 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя