Справа № 681/1121/25
Провадження 2-а/681/11/2025
29 жовтня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м. Полонному справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
02.09.2025 позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про скасування постанови №2076 від 12.08.2025.
В обґрунтування позову вказав, що 12.08.2025 постановою №2076 на нього накладено адміністративне стягнення в справі про адміністративне правопорушення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою. Позивач вважає постанову незаконною та таку яка підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що ніякою повістки він не отримував. 07.08.2025 його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому вручили повістку, щоб він з'явився з нею 08.08.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що він і зробив і в цей же день подав документи на оновлення даних та більше ніяких претензій до нього не було.
Зазначає, що про розгляд справи його не повідомляли. Також у постанові не вказано доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 . При цьому не вказано статті за якою його притягнуто до відповідальності. Та зазначає, що в постанові є дві дати: 12.08.2025 та 13.08.2025, що ставить під сумнів її законність.
У зв'язку з вищевикладеним просить скасувати постанову №2076 від 12.08.2025.
Ухвалою суду від 03.09.2025 по справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив у якому вказав, що відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 №21 від 20.06.2025 виданого на ім'я Голови Полонської ради ОТГ ОСОБА_3 . ОСОБА_1 був оповіщений про необхідність прибуття для уточнення військово-облікових даних. Проте позивач відмовився прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 та стати на військовий облік у зв'язку з чим було складено акт відмови від отримання повістки. 07.08.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено останнього з його змістом, про що він поставив свій підпис. Крім того, його було повідомлено, що розгляд протоколу відбудеться 12.08.2025 о 14 год 20 хв. На розгляд ОСОБА_1 не з'явився, причини не повідомив, тому протокол розглянуто без його участі. За результатами розгляду протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
30.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що 07.08.2025 його доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де надали повістку, щоб з'явитися з нею 08.08.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що він і зробив та в той же день подав документи на оновлення даних та жодних претензій до нього більше не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, зазначає про таке.
Встановлено, що постановою №2076 від 12.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП та призначено штраф у розмірі 17000 грн.
У вказаній постанові зазначається, що військовозобов'язаний без поважних на те причин (документального підтвердження про неспроможність прибути за повісткою) не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, виданою на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлене звернення до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №Е2615225 щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
07.08.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 як особа, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення законодавства України про оборону та мобілізаційну підготовку і мобілізацію.
За даними копії акта відмови від отримання повістки від 20.06.2025 ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Текст повістки про явку на 24.06.2025 о 10:00 год. було доведено (озвучено) громадянину ОСОБА_1 20.06.2025 о 13:45 год.
Відповідно до даних протоколу №564 про адміністративне правопорушення від 07.08.2025 ОСОБА_1 було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 2101 КУпАП та у поясненнях він зазначив, що повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував і взагалі не знав про її існування.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами 1,2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Згідно з п. 40 Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Крім того в п. 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення військово-облікових даних, оскільки відповідачем надано лише акт про відмову від отримання повістки, тоді як відеозапис доведення акта у матеріалах справи відсутній.
Тому суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 та що ОСОБА_1 від виконання цього обов'язку ухилився.
За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні вимог третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підпункту 2 пункту 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», пункту 24 Постанови від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У частині вимог до відповідача - тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , позов задоволенню не підлягає, оскільки належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. (ВС/КАС у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020).
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення №2076 від 12 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.2101 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову №2076 від 12.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції
На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 - код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_3 .
Суддя Н.А. Горгулько