Справа № 646/7234/24
№ провадження 2/646/613/2025
21.10.25 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участі секретаря судового засідання Волікової Д.Д.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Доводи сторін
До суду звернувся представник АТ «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 260130,72 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.04.2021 року ОСОБА_1 , уклала з АТ «Альфа Банк» (30.11.2022 зареєстровано зміну найменування на АТ "Сенс Банк"), угоду про надання споживчого кредиту № 501310587. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору остання зобов'язана достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 260130,72 грн.
14.04.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення з неї суми заборгованості по кредитному договору №501310587 від 08.04.2021 року, після письмової вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суму у розмірі 245498,17грн. У додатках до позову поданого АТ «Сенс Банк» міститься досудова вимога щодо виконання договірних зобов'язань, яка була направлена АТ «Сенс Банк» на адресу позичальника (Відповідача), в якій АТ «Сенс Банк» вимагає від ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 245498,17 грн. по кредитному договору №501310587 від 08.04.2021 року. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. З цього слідкує, що у позивача є право вимагати від мене по Кредитному договору №501310587 від 08.04.2021 року, після письмової вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суму у розмірі 245498,17грн. До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію 24 лютого 2022 року відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором №501310587 від 08.04.2021 року виконувала належним чином та не мала заборгованості. Але з початком вищевказаних подій її матеріальне та фінансове становище значно погіршилося, вона втратила стабільний дохід, змушена була покинути постійне місце проживання і залишилася без засобів до існування. У зв'язку з чим суму заборгованість по кредитному договору №501310587 від 08.04.2021 року у розмірі 245498,17 грн. відповідачка не в змозі повернути відразу одним платежем.Тому на підставі п.2 ч.7 ст.265 та ч.1 ст.267 ЦПК України відповідачка ОСОБА_1 просить визначити порядок виконання рішення суду, а саме стягнення, з неї як відповідача, суми заборгованості по кредитному договору №501310587 від 08.04.2021 року у розмірі 245498,17 грн. проводити щомісяця (регулярно) згідно з Законодавством України не більше ніж 20% від її доходу.
Рух справи
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Основ'янського районного суд міста Харкова від 29.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача Рудницького Ю.І. про розгляд справи за відсутності позивача, в якій він підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи відповідачка у судове засідання не з'явилася з невідомих причин. Заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
За таких обставин за правилами ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановлені судом обставини
Копією витягу з державного реєстру банків від 02.12.2022 та копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.08.2023 підтверджується факт державної реєстрації зміни найменування юридичної особи, що зареєстрована у Державному реєстрі банків - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (скорочене - АТ "Альфа-Банк") на нове найменування - Акціонерне товариство "Сенс Банк" (скорочене - АТ "Сенс Банк").
Позивачем надано копію Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», у тому числі, щодо умов обмеження гарантій, умов відшкодування у разі наявності у вкладника більше одного вкладу у банку, періоду відшкодування у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, валюту відшкодування, контактну інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У цій довідці міститься інформація про підтвердження одержання підписом вкладника.
У наданій позивачем копії оферти на укладання угоди про надання кредиту №501310587, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 08.04.2021 року ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області від 15.09.1998 р., ІПН НОМЕР_2 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , (далі - Позичальник), запропонувала АТ «Альфа-Банк»», місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 (надалі Банк), укласти угоду про надання кредиту, обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Угода). Сторони погодили наступні умови споживчого кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 166300,00 грн., процентна ставка, % річних 47.00%, тип ставки фіксована, строк кредиту 48 міс. Кредит надається позичальнику для власних потреб. Розмір - 166300,00 гривень, спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «АльфаБанк», ЄДРПОУ 23494714. Дата повернення кредиту - 08.04.2025 року.
Сторони погодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Сума кредиту за договором становить 166300,00 грн., сума процентів за користування кредитом становить 205083,50 грн., чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період становить 371383,50 грн. Дата щомісячного платежу до 08 числа кожного місяця у розмірі мінімального щомісячного платежу 7737,17грн.
Сторони підписали акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа банк» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підписанням цього акцепту ОСОБА_1 підтвердила акцепт публічної пропозиції та укладення договору між нею та АТ «Альфа банк» на умовах викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.
Крім того, у наданій позивачем копії паспорту споживчого кредиту міститься інформація про основні умови кредитування, які пропонує Акціонерне товариство «Альфа-Банк», серед яких: тип кредиту - споживчий кредит, мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума/ліміт кредиту - 166300,00 грн., спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, строк кредитування - 48 міс., процентна ставка - 47 % річних, тип процентної ставки -фіксована.
У тексті паспорту споживчого кредиту наявна інформація про підтвердження ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту підписом споживача, а також інформація про дату та прізвище, ім'я, по-батькові: 08.04.2021 року, ОСОБА_1 .
Як вбачається з копії витягу з державного реєстру банків найменування банку було змінено з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».У наданому позивачем розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором № 501310587 обчислено загальну суму заборгованості станом на 08.08.2023 за 29 звітних періоди (08.04.2021-08.05.2021, 08.05.2021-08.06.2021, 08.06.2021-08.07.2021, 08.07.2021-08.08.2021, 08.08.2021-08.09.2021, 08.09.2021-08.10.2021, 08.10.2021-08.11.2021,08.11.2021-08.12.2021, 08.12.2021-08.01.2022, 08.01.2022-08.02.2022, 08.02.2022-08.03.2022, 08.03.2022-08.04.2022, 08.04.2022-08.05.2022, 08.05.2022-08.06.2022, 08.06.2022-08.07.2022, 08.07.2022-08.08.2022, 08.08.2022-08.09.2022, 08.09.2022-08.10.2022, 08.10.2022-08.11.2022, 08.11.2022-08.12.2022, 08.12.2022-08.01.2023, 08.01.2023-08.02.2023, 08.02.2023-08.03.2023, 08.03.2023-08.04.2023, 08.04.2023-08.05.2023, 08.05.2023-08.06.2023, 08.06.2023-08.07.2023, 08.07.2023- 08.08.2023, 08.08.2023-22.08.2023) усього у розмірі 260130,72 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 151594,06 грн., заборгованість за відсотками - 108536,66 грн.
Також у наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №501310587 зазначено суму сплачену ОСОБА_1 , яка становить 78484,00 грн.
08.04.2021 позивач направив на адресу відповідачки вимогу про усунення відповідачкою порушень її кредитних зобов'язань за вищевказаним кредитним договором №501310587. Позивач вимагав від відповідачки повернення загальної суми заборгованості у розмірі 245498,17 грн. При цьому позивач посилався на те, що умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Тому позивач вимагав від відповідачки протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання цієї вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 245498,17 гривень.
Ця вимога була направлена позивачем на адресу відповідачки засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією опису вкладення у поштове відправлення з відділення АТ «Укрпошта».
Нормативно-правове регулювання спірних відносин та релевантна практика Верховного Суду.
Нормами статті 202 ЦК України визначено поняття та видів правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК).
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК).
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК).
Статтею 204 ЦК України встановлено правило презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають правила щодо форми правочину та способів волевиявлення: правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК).
Положеннями ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України надане визначення порушення зобов'язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено принцип обов'язковості договору: договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Положеннями ч.1 та ч.2 ст.642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною . Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто правила, які регулюють правовідносини щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №203/4947/15-ц зазначив, що реалізація кредитором права на дострокову вимогу про повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, може реалізовуватись кредитором як шляхом пред'явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику, якщо договором не передбачено іншого порядку. Визначення правової природи письмової вимоги кредитора до боржника, та відповідно правових наслідків її надіслання залежить від змісту такої вимоги. Якщо вимога за своїм змістом є нагадуванням чи інформуванням про існування заборгованості, а також містить прохання про погашення поточної заборгованості, то така вимога є досудовою претензією. Якщо письмове звернення кредитора до боржника містить вимогу про дострокове повернення усієї суми заборгованості як простроченої, так і поточної, то таке звернення є вимогою про дострокове повернення кредиту, наслідком надіслання якої є зміна строку виконання основного зобов'язання у відповідності до частини другої статті 1050 ЦК України.
Так, положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
Мотиви, з яких виходить суд. Оцінка аргументів сторін
За правилами ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Проте, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Так, згідно зі ст.802 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що між сторонами існують цивільні правовідносини, які виникли у зв'язку з укладеннями ними вищевказаного кредитного договору.
Також судом встановлено, що відповідачкою (позичальником) прострочено виконання своїх кредитних зобов'язань за цим договором.
Проте, оскільки позивач реалізував право на дострокову вимогу про повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, нарахування процентів після реалізації цього права неможливе.
Висновки суду
З урахуванням вищевказаних обставин позовні вимоги підлягають частовому задоволенню, тобто без врахування суми процентів, яка була нарахована банком після 08.04.2021, тобто після реалізації позивачем права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК України.
Отже, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості у розмірі 245498 грн. 17 коп.
Стосовно заяви відповідача щодо зміни порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ч.1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 року у справі №569/4905/14-ц зазначив, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення є процесуальним заходом, який може застосовуватись лише у виняткових випадках, які суд визнає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключать виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених вказаною статтею, ця норма не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки. Суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в подальшому продовжувався Указами Президента України та він діє до даного часу.
Відповідно до копії довідки, виданої Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області, від 01.04.2022 № 6323-7000157116, відповідачка взята на облік як внутрішньо переміщена особа з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
В подальшому відповідачка була взята на облік як внутрішньо переміщена особа з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією довідки, виданої Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Чугуївського району Харківської області, від 03.03.2023 № 6323-5002620915,
Суд бере до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Так, про це свідчить та обставина, що її дохід з березня 2023 по грудень 2023 складав 19091,61 грн. (з яких 2237,69 грн. сума нарахованого податку та 186,48 грн. сума військового збору); з січня 2024 по грудень 2024 - 415147,92 грн. (з яких 13416,13 грн. сума нарахованого податку та 1331,83 грн. сума військового збору); з січня 2025 по лютий 2025 складав 16622,72 грн. (з яких 2272,09 грн. сума нарахованого податку та 631,14 грн. сума військового збору.
Про це свідчить копія відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 13.04.2025.
З огляду на викладене, враховуючи намір відповідачки повернути заборгованість позивачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, враховуючи, що застосування розстрочки виконання рішення у такому випадку не завдасть шкоди позивачу, а навпаки сприятиме погашенню заборгованості відповідачкою, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідачки про розстрочку виконання рішення суду строком на тридцять шість місяців.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України. У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 267, ЦПК України, суд-
Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501310587 від 08.04.2021 у розмірі 245498 (двісті сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 17 коп., розстрочивши виконання на 36 місяців з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами: у розмірі по 6819 грн. 39 коп. протягом 35 місяців ( з першого по тридцять п'ятий місяць включно) та 6819 грн. 52 коп. - за останній (тридцять шостий) місяць.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 98 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання (взята на облік як внутрішньо переміщена особа): АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 29.10.2025.
Суддя І.С. Блага