Справа № 517/1056/25
Провадження № 1-кп/517/86/2025
29 жовтня 2025 року Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Захарівка Одеської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 13.10.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000369 від 10 травня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Загір'я Фрунзівського району Одеської області, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого охоронником, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
На початку березня 2025 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування конопель за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування конопель, на початку березня місяця 2025 року, в порушення вимог ст.ст. 8, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_3 , без передбаченого законом дозволу, на присадибній ділянці розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 незаконно посіяв насіння рослин конопель. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на незаконне вирощування рослин конопель, в порушення вимог ст.ст. 8, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбаченого законом дозволу ОСОБА_3 , почав здійснювати догляд за паростками рослин конопель, які проросли з раніше посіяного ним насіння, шляхом їх поливу, прополювання, обробкою від бур'янів та боротьбою зі шкідниками, маючи мету доведення рослин роду коноплі до стадії дозрівання і придатності їх в майбутньому для особистого вживання без мети збуту.
07.06.2025 року за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено санкціонований обшук, під час якого на присадибній ділянці виявлено та вилучено 53 рослини конопель, які віднесені до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, використання для навчальних цілях, освітніх, науковій та науково-технічній діяльності, у виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів для подальшого застосування в медичній практиці.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, кваліфікованого як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Крім того, на початку травня 2025 року, ОСОБА_3 діючи умисно та протиправно, в супереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» за № 60/ 95-ВР від 15.02.1995 та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за № 62/95-ВР від 15.02.1995 дочекавшись дозрівання рослин конопель, які він вирощував за місцем свого мешкання, періодично зривав їх висушив, після чого подрібнював дану рослину, для подальшого особистого вживання шляхом куріння. З метою вживання виготовленої речовини, ОСОБА_3 власноруч створив саморобний пристрій для куріння. Для цього він використав побутові предмети - пластикові пляшки та металеві наперстки, з'єднавши їх у єдину конструкцію. Після виготовлення пристрою, ОСОБА_3 неодноразово вживав через нього наркотичний засіб шляхом куріння, внаслідок чого на внутрішніх поверхнях пластикових пляшок та металевих наперстках утворилась речовина темно-коричневого кольору наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу. Під час використання вказаного пристрою для куріння, ОСОБА_3 усвідомлював, що на внутрішніх поверхнях пластикових пляшок та металевих наперстках залишається нагар (екстракт канабісу), який є залишками спаленої наркотичної речовини. Вказаний нагар (екстракт канабісу) ОСОБА_3 навмисно не видаляв з пристрою для куріння, з метою посилення ефекту від вживання канабісу шляхом куріння.
07.06.2025 року в період з 08 години 58 хвилин до 11 години 00 хвилин, в ході проведення працівниками Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в господарському приміщенні, було виявлено та вилучено 3 (три) металевих вироба зі слідами кіптяви, нагару та масел з маленькими отворами в середині; фрагменти пластикової пляшки коричневого кольору. Дані нашарування містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,3 г.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
13 жовтня 2025 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника, адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся, визнав провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення: за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 310 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання та покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд зазначає, що міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч. 1 ст. 309 та ч.2 ст. 310 КК України та є достатньо обґрунтована наявністю підстав для призначення вказаного покарання, в тому числі, з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, а також на особу обвинуваченого, який посередньо характеризується по місцю проживання, його щире каяття.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено характер пред'явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз'ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що він у повному обсязі визнає свою провину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро розкаюється у скоєному.
У судовому засіданні прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її прийняття, а також просили суд затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
В судовому засіданні з?ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угод про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.
Суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 ч.9 п.3 КПК України, а саме останні підлягають знищенню.
У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого потрібно стягнути процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які були витрачені на залучення експертів та проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вартість яких становить 12479 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 13 жовтня 2025 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12025162390000369 від 10 травня 2025 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області
ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника
ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирати, оскільки судом не встановлено підстав для його обрання.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 червня 2025 року арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: рослини зовні схожі на рослини роду конопель у кількості 53 шт., поміщені до картонного коробу; одну рослину зеленого кольору у висушеному стані зовні схожу на рослину роду конопель, поміщену до паперового пакету; три металевих вироба зі слідами кіптяви, нагару та масел, поміщеного до сейф - пакету PS0006755; три фрагменти пластикової пляшки коричневого кольору, поміщеного до картонного коробу.
Речові докази, рослини зовні схожі на рослини роду конопель у кількості 53 шт., поміщені до картонного коробу; одну рослину зеленого кольору у висушеному стані зовні схожу на рослину роду конопель, поміщену до паперового пакету; три металевих вироба зі слідами кіптяви, нагару та масел, поміщеного до сейф - пакету PS0006755; три фрагменти пластикової пляшки коричневого кольору, поміщеного до картонного коробу, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати: за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 25.06.2025 року № CE-19/116-25/14332-НЗПРАП, у кримінальному провадженні в сумі 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок; за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 30.06.2025 року № CE-19/116-25/14339-НЗПРАП, у кримінальному провадженні в сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений : 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Суддя: