Справа № 517/1092/25
Провадження № 2-з/517/5/2025
28 жовтня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши заяву адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом представника позивача - адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича, поданим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
установив:
Представник позивачки - адвокат Непомнющий О.М. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом із позовною заявою адвокат, як додаток до неї, подав заяву про забезпечення доказів, в якій просить забезпечити докази у справі шляхом витребування: офіційної інформації з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 про наявність (або відсутність) у нього зареєстрованого шлюбу станом на 09 листопада 2023 року та станом на день розгляду справи; офіційної інформації у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Токарської Т.В., яка посвідчувала договір позики від 09 листопада 2023 року реєстровий № 1256 про наявність та зміст нотаріально посвідченої згоди дружини ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню виходячи з такого.
Відповідно до частин 1-4 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення доказів має відповідати вимогам, викладеним у статті 117 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 117 ЦПК України заява підписується заявником або його представником.
Так, відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України, відповідно до частини 8 стаття 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Пунктами 15, 44 частини 1 статті 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» установлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Відповідно до частин 1, 3 статті 6, частини 1 статті 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно до частин 1, 4, 6, 8 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами станом на 05 вересня 2024 року) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
Отож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Таким чином, законодавцем допускається подання особою нарівні з паперовою формою, зокрема, заяв про забезпечення доказів в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистему «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Водночас адвокатом до суду подано через електронний суд лише позовну заяву з додатками, а сама заява про забезпечення доказів, в порушення пункту 26 Положення, створена не за допомогою вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документу «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ», а додана до позовної заяви як додаток, тобто не містить відомостей про її підписання адвокатом електронним цифровим підписом.
При цьому суд зауважує, що електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
За таких обставин, електронний примірник заяви, яка сформована із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ», через систему «Електронний суд» та підписану електронним підписом, суду не надано.
Аналогічні висновки, щодо належного звернення до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» містяться і в ухвалах Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 359/1538/21, від 11 квітня 2025 року у справі № 758/2119/25, від 31 березня 2025 року у справі № 757/12652/23-ц, від 11 листопада 2024 року у справі № 201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах № № 160/17336/23 420/10945/22, 360/1086/23, 420/1691/24, 520/24528/23, від 27 червня 2024 року у справі № 4823/1488/20 та багатьох інших.
Отже, документ сформований в системі «Електронний суд» як додаток до позовної заяви у вигляді «pdf-файлу» не відповідає електронній формі документа «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ», а відтак не відповідає вимогам частини 2 статті 117 ЦПК України щодо підписання заяви та вважається не підписаною.
Відповідно до частини 4 статті 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 117 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що заява підлягає поверненню представнику заявника.
Керуючись статтями 116, 117, 258-260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом представника позивача - адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича, поданим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики повернути представнику заявника.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя