Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1218/25
Провадження по справі № 1-кп/514/168/25
29 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області:
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162270000358 від 09.06.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України
В провадженні Тарутинського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162270000358 від 09.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Від прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 152 КК України відповідно до ч.6 ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Слідчим суддею Болградського районного суду Одеської області 11.06.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 59 днів, до 02.08.2025 року. Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області 30.07.2025 року продовжено відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» в межах досудового розслідування до 10.09.2025 року. Однак ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, не законно впливати на малолітню потерпілу та свідків, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно продовжити.
Відносно обвинуваченого 04.09.2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стороком до 02.11.2025 року. Закінчити розгляд кримінального провадження у вказаний строк не є можливим, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу на підставі ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість і просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем мешкання, має роботу, похилого віку матір, за якою необхідно здійснювати догляд.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Пояснив суду, що наміру переховуватися не має.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення ним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер, потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може незаконне впливати на свідків, потерпілих, одна з яких є неповнолітньою, які наразі не допитані в судовому засідання, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення перебуваючи на свободі, навіть при покладенні на нього відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може залишити місце проживання, ухилитися від суду, шляхом перетинання державного кордону поза межами пунктів пропуску, так як зареєстрований в АДРЕСА_1 , та проживав тривалий час за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України та Республіки Молдови, добре обізнаний у місцевості, продовжити вчиняти інші протиправні діяння через, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не може запобігати вказаним ризикам.
Доказів зменшення чи зникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, про що просив захисник, суду не надано.
Разом з тим, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд не визначає заставу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 314, 315 КПК України, суд
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 29.10.2025 року по 27.12.2025 року і утримувати в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення, до Одеського апеляційного суду, через Тарутинський районний суд Одеської області.
Суддя ОСОБА_1