Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/609/25
Провадження № 2/670/380/25
(заочне)
28 жовтня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги таким.
04.01.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3370213684/199333, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 2000 грн 00 коп. строком на 30 днів із сплатою відсотків у розмірі 1,85 % на добу.
Згодом, 31 травня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГОУФІНГОУ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» набуло права грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» та ТОВ «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 ТОВ «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 .
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає в повному обсязі, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, станом на 26 травня 2025 року відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, становить 5700 грн 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000 грн 00 коп. та заборгованість за нарахованими процентами 3700 грн 60 коп. Також ТОВ «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН» просило стягнути на його користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн 00 коп.
Ухвалою від 04.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 30.09.2025. Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30.09.2025 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» залишено без руху, встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних у ній недоліків.
02.10.2025 в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» представник позивача Пархомчук С.В. подав заяву про усунення недоліків з обґрунтуванням нарахованих сум, чим усунув недоліки, зазначені в ухвалі Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30.09.2025.
Ухвалою від 02.10.2025 продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 28.10.2025 з викликом сторін.
Представник позивача Парахомчук С.В. у судові засідання 30.09.2025, 28.10.2025 не з'явився, однак, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задоволити повністю та проти заочного розгляду справи не заперечував. Також подав до суду заяву від 02.10.2025 подав в електронній формі через електронний кабінет заяву, в якій просив позовні вимоги задовільнити в повному обсязі та розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але повторно не з'явилася у судове засідання без поважних причин, не подала відзиву на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення).
Відтак ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28.10.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3370213684/199333 від 04.01.2020ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 уклали даний договір, предметом якого є надання фінансового кредиту на суму 2000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, який позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом, який відповідачем підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «R58934» (а.п. 17-20).
Згідно з п. 1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 02.02.2020. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 1.3. Договору за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 1.4. Договору для клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01% на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого Клієнта нараховується відповідно до пункту 1.3. договору.
Згідно з п. 1.5., 1.6. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Згідно з п. 2.1. Договору повернення та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 2.2. Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений договором.
Згідно з п. 2.3. Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3370213684/199333 від 04.01.2020 є Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, який відповідачем підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «R58934» (а.п. 19 на звороті, а.п. 20).
Згідно із довідкою ТОВ «ГОУФІНГОУ» про ідентифікацію, підписаною представником ТОВ «ГОУФІНГОУ» Іващенко І.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ГОУФІНГОУ» як позичальник за укладеним договором № 3370213684/199333 від 04.01.2020, оскільки акцептувала договір шляхом підписання 04.01.2020 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «R73739», направленого на відповідний номер телефону (а.п. 12).
Згідно з листом ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 19.08.2025 на картку номер НОМЕР_1 перераховані кошти 04.01.2020 в розмірі 2000 грн 00 коп. (а.п. 30-32).
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 3370213684/199333 (а.п. 21-24).
Перерахування коштів за договором факторингу № 1-31/05/21 підтверджується платіжними інструкціями від 10 червня 2021 року та 04 червня 2021 року (а.п. 28).
Згідно з витягом з реєстру боржників від 31 травня 2021 року (Додаток № 1 до Договору факторингу № 1-31/05/2025 від 31 травня 2021 року) від ТОВ «ГОУФІНГОУ» до ТОВ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги заборгованості боржника - ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_2 , кредитний договір № 3370213684/199333 від 04.01.2020, дата закінчення договору 02.02.2020, загальна сума заборгованості - 5700 грн 60 коп., яка складається із: суми виданого кредиту - 2000 грн 00 коп., залишок по відсотках - 3700 грн 60 коп. (а.п. 11).
03.06.2021 ТОВ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 відступив право вимоги за кредитним договором № 3370213684/199333 від 04.01.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (а.п. 13-14).
Перерахування коштів за договором відступлення права вимоги №1-03/06/2021 підтверджується платіжними інструкціями від 09червня 2021 року та 04 червня 2021 року (а.п. 33 та на звороті).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 від ТОВ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги заборгованості боржника - ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_2 , кредитний договір № 3370213684/199333 від 04.01.2020, дата закінчення договору 02.02.2020, загальна сума заборгованості - 5700 грн 60 коп., яка складається із: суми виданого кредиту - 2000 грн 00 коп., залишок по відсотках - 3700 грн 60 коп. (а.п. 10).
27 травня 2025 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором № 3370213684/199333 від 04.01.2020 (а.п. 8).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 3370213684/199333 від 04.01.2020 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 26 травня 2025 року становить 5700 грн 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2000 грн 00 коп., заборгованість за процентами - 3700 грн 60 коп. (а.п. 9).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас, згідно з ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Як вбачається з матеріалів провадження, відповідач не наддав своєчасно позивачу грошові кошти у відповідному розмірі для погашення заборгованості за кредитним договором, тобто відповідач зобов'язання за договором нележним чином не виконав.
На день ухвалення судом рішення жодного доказу оплати відповідачем заборгованості за індивідуальною частиною договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020 в відповідному розмірі суду не надано.
Відповідно до частини 1 та 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 за індивідуальною частиною договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн 00 коп.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 3700 грн 60 коп.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до індивідуальною частиною договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020, кредит надавався на строк (кількість календарних днів користування кредитом) 30 днів із відсотковою ставкою за користування кредитом 1,85 % за добу.
Тому суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно з положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Суд звертає увагу не те, що, звертаючись з вимогою про нарахування відсотків за індивідуальною частиною договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020 у розмірі 2000 грн 00 коп., ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» вказаний розмір належним чином не обґрунтовує. Зазначає про право нараховувати такі відсотки до дня повного погашення заборгованості та посилається на виписку з особового рахунку за кредитним договором станом на 26.05.2025, пояснення розрахунку заборгованості за відсотками адвоката Пархомчука С.В. (а.п. 67-68).
Посилання у спірному договорі на те, що відсотки, які нараховуються поза строком кредитування, є відсотками у розумінні статей 625 та 1050 ЦК України, відсутнє.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її першої частини, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 04.01.2020 визначено у 30 днів до 02.02.2020 та не було продовжено, так як відповідні докази у матеріалах справи відсутні, то суд дійшов висновку про закінчення строку цього кредитного договору.
В межах строку кредитування, тобто до 02.02.2020 відповідач повинен був, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти згідно з Графіком розрахунків, де сума нарахованих процентів за 30 днів користування кредитом становить 999 грн 60 коп. (а.п. 19 на звороті, 20).
Починаючи з 02.02.2020 відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами. Водночас суд завертає увагу, що про можливість автоматичного продовження дії договору у позовній заяві не зазначено, як не висвітлена така можливість і у договорі.
Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору та наводить власний розрахунок таких відсотків.
Водночас відповідно до п. 1.3. Договору за користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «ГОУФІНГОУ» 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п. 1.4. Договору для клієнта, якому ТОВ «ГОУФІНГОУ» вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0, 01% на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого Клієнта нараховується відповідно до п. 1.3. договору.
Тому суд вважає, що стягненню із ОСОБА_1 підлягають проценти за 30 днів користування кредитом за період з 04.01.2020 по 02.02.2020 у розмірі 999 грн 60 коп.:
- 2000 грн 00 коп. х 0,01% х 3 = 0,60 грн - нарахування відсотків за перші три дні з моменту надання кредитних коштів під час дії акційного періоду;
- 2000 грн 00 коп. х 1,85% х 27 = 999 грн 00 коп. - нарахування відсотків за 27 днів згідно з п. 1.3. договору, а всього 0,60 грн + 999 грн 00 коп. = 999 грн 60 коп.
Відтак сума відсотків, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 , становить 999 грн 60 коп.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за індивідуальною частиною договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020 розмірі 2999 грн 60 коп., що включає 2000 грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 999 грн 60 коп. заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» поніс судові витрати, що складаються з 2422 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 29).
Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
11.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Парахомчук Сергієм Валерійовичем укладено договір про надання правової допомоги № 11/07/2025 (а.п. 15-16).
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду копію рахунку від 19 вересня 2025 року № 15.09.2025-8, копію платіжної інструкцією від 19 вересня 2025 року № 9541, копію акту про отримання правової допомоги, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правової допомоги № 11/07/2025 від 11.07.2025, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 10500 грн 00 коп., а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 3370213684/199333 від 04.01.2020, - 2000 грн 00 коп., складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики - 5000 грн 00 коп., інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3000 грн 00 коп., канцелярські витрати на виготовлення копій документів відправка поштової кореспонденції - 500 грн 00 коп. (а.п. 56, 61, 62).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
З огляду на умови договору про надання правничої допомоги та інші докази понесених витрат, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи та з урахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позов заявлено з ціною 5700 грн 60 коп., а задоволено на суму 2999 грн 60 коп., тобто на 52,62% (2999,60х100:5700,60). Тому стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1274 грн 67 коп. (2422,40х52,62%) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5525 грн 10 коп. (10500,00х52,62%).
На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором (індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту) № 3370213684/199333 від 04.01.2020 в сумі 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 67 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5525 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень 10 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ідентифікаційний код юридичної особи 44243120, адреса місцязнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО