Рішення від 29.10.2025 по справі 635/6363/25

Провадження № 2/641/3252/2025 Справа № 635/6363/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання - Рікунова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 635/6363/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 29 травня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2629571. 14.06.2021між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників. Так, ПАТ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2629571 в сумі 13578,10 грн., з яких: - 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 1125,00 грн. заборгованість за відсотками; 7453,10 грн. заборгованість за пенею. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором у загальній сумі 13578,10 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Харківського районного суду міста Харківської області від 13.08.2025 справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.

Ухвалою судді від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.05.2024 року ОСОБА_1 уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики №2629571, відповідно до п.2.1. сума позики в розмірі 5000,00 грн., на строк 15 днів ( п.2.2.) із датою повернення 13.06.2024 року, з процентною ставкою 1,50 % в день ( п.2.3. договору).

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Так, ПАТ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2629571 в сумі 13578,10 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1125,00 грн. - заборгованість за відсотками; 7453,10 сума заборгованості за пенею.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2629571 від 29.05.2024.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2629571 від 29.05.2024 відомості про що зазначені у відповідних розрахунках.

Суд зазначає, що згідно із п. 1 договору - за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом її перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3 Договору, відповідачу надається кредит 5000,00 грн. на строк 15 днів із датою повернення 13.06.2024 року, з процентною ставкою 1,50 % в день.

У позовній заяві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вказує, що на підставі укладеного договору відповідач отримала від ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти.

Однак, матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за вказаним у позові договором про надання споживчого кредиту коштів у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів з урахуванням положень ЦПК України зазначені ним обставини. Однак, таких доказів він не надав і не ініціював питання про їх витребування.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вбачає, що позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79 ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем коштів за зазначеними вище договорами позики та споживчого кредитування в розмірі, заявленому позивачем (копії квитанції, меморіального ордеру тощо).

Суд акцентує увагу позивача на тому, що доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з положеннями зазначеного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже доказом, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.

Разом з тим у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку відповідача, а тому суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти за кредитним договором № 36160-11/2023 від 26.11.2023, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаних у розрахунках.

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту/позики, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України позивач повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та, відповідно, на умовах встановлених договором.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не доведено і не обґрунтовано заявлені позовні вимоги, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку.

Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку не надав належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд ухвалює рішення про відмову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позовних вимог.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева

Попередній документ
131362599
Наступний документ
131362601
Інформація про рішення:
№ рішення: 131362600
№ справи: 635/6363/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.10.2025)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.10.2025 09:45 Комінтернівський районний суд м.Харкова
29.10.2025 11:30 Комінтернівський районний суд м.Харкова