Провадження № 2/641/3263/2025 Справа № 641/6563/25
29 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Щепелевої Г.М.
секретар судового засідання - Рікунова Є.Е.
за участю представника відповідача ( в режимі відеоконференції) - адвоката Чутченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/6563/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ « ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019.
В обґрунтування позову посилається на те, що 08.12.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та відповідачем укладено кредитний договір № 3398609014/180020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 гривень Дата надання кредиту: 08.12.2019 року Строк кредиту: 30 днів Валюта кредиту: UAH Відсоткова ставка 1,85% (процентів) на добу. 31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019 укладеним з відповідачем. 03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів не виконав, станом на 26.05.2025 загальний розмір заборгованості складає 5959,00 грн, з яких: 2000 грн заборгованість за сумою кредиту, 3959,00 грн - заборгованість за відсотками.
Ухвалою судді від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недоведеність факту укладення кредитного договору в електронній формі через відсутність належних доказів воєвиявлення відповідача; недоведеність факту передання кредитних коштів відповідачу; безпідставність та неправомірність розрахунку заборгованості складеного позивачем, зокрема, нарахування процентів поза межами строку дії договору.
13.10.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якому він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що доводи представника відповідача щодо неукладеності кредитного договору є безпідставними та спростовуються наявними у справами доказами. Зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ «Платежі онлайн», що містить всі відомості щодо суми перерахування кредитних коштів, дати їх зарахування, а також реквізитів карткового рахунку відповідача. Щодо нарахування відсотків зазначив, що позичальник погодився на умови визначені договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження представника відповідача про незаконність нарахування процентів є необгрунтованими.
14.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких він просив при ухваленні рішення врахувати наведені у відзиві доводи та аргументи, та стягнути з позивача понесені витрати на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 27.10.2025 клопотання представника відповідача про проведення судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, послався на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.12.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3398609014/180020.
Відповідно до п. 1.1. Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000.00 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором
Згідно умов пункту 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 06.01.2020.
Пунктом 1.3. вказаного договору визначено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Як вбачається з розділу 7 договору «Реквізити та підписи Сторін» рахунок позичальника зазначений рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою електронного підпису R38561.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3398609014/180020 від 08.12.2019, відповідач ідентифікований у ТОВ «Гоуфінгоу» 08.12.2019 за номером телефону НОМЕР_2 , на який був відправлений одноразовий ідентифікатор R38561.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019 укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт коллекшн» укладений договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги, за яким позивач у справі набув права вимоги до відповідача договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019.
Позивач факт перерахування відповідачеві кредитних коштів підтверджує листом ТОВ «Платежі онлайн», до якого додано роздруківку частини певного документа.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов у належній формі. При цьому момент укладення може бути різним залежно від типу договору: для консенсуальних договорів - момент досягнення згоди, для реальних - момент передачі майна чи вчинення дії, а для договорів, що потребують нотаріального посвідчення чи державної реєстрації - момент їх вчинення.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вже зазначалось вище, згідно умов пунктів 1.4, 1.5 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, тобто відповідачем. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів за договором № 3398609014/180020 від 08.12.2019 позивач надав суду відповідь ТОВ «Платежі онлайн», яке є технологічним оператором платіжних послуг, що здійснює операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів.
Дана відповідь була складена на виконання адвокатського запиту Пархомчука С.В .
Із змісту наданої ТОВ «Платежі онлайн» відповіді № 2025-ПО/217 від 19.08.2025 вбачається, що Товариство вбачає за можливе на виконання запиту надати інформацію, що викладена у Додатку № 1 до цієї відповіді по вказаних у запиті переказах, з якою адвокату Пархомчуку С.В. запропоновано звернутись до надавача платіжних послуг для подальшого отримання інформації по переказам. Ідентифікація вказаних переказів була здійснена за маскою платіжної картки (перші 6 та останні 4 цифри картки), сумою переказу, датою проведення переказу та ідентифікатором торговця Gofingo.com.ua.
Відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» вся інформація про переказ коштів платниками знаходиться виключно у надавачів платіжних послуг, якими є банки та небанківські надавачі платіжних послуг.
Також у вказаній відповіді адвоката Пархомчука С.В. повідомлено, що відповідно до укладених договорів надавачем платіжних послуг за вказаними у запиті даними є АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим запропоновано звернутись для отримання подальшої необхідної інформації до вказаного надавача платіжних послуг.
До відповіді додано інформаційні довідки по платіжним операціям на 131 аркуші.
При цьому суд зауважує, що самого адвокатського запиту матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити, за якими саме параметрами адвокат мав намір отримати інформацію.
До матеріалів справи позивач надав лише роздруківку частини таблиці, яка складається з одного аркушу, однак частиною якого саме документа є цей аркуш, невідомо. Невідомо також хто склав даний документ.
Як наголошує позивач, саме даний документ підтверджує факт перерахування відповідачеві кредитних коштів.
При цьому інших документів, як то адвокатських запитів до надавача платіжних послуг (як запропоновано у відповіді ТОВ «Платежі онлайн»), відповідей з банківських установ, платіжних доручень, чеків, меморіальних ордерів, банківських виписок тощо матеріали справи не містять.
Із клопотанням про витребування доказів як при зверненні до суду з позовом, так і протягом розгляду справи, позивач не звертався.
Відтак, враховуючи, що згідно з умовами цивільного законодавства України та з умовами укладеного договору від 08.12.2019 укладення цього договору пов'язується з фактом перерахування кредитних коштів відповідачу на банківську картку, однак відповідних доказів матеріали справи не містять, відсутні підстави вважати, що договір № 3398609014/180020 є укладеним.
При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
Проте у матеріалах даної справи відсутні виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов'язок довести належне виконання договірних зобов'язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Так у ході розгляду справи встановлено, що на підтвердження факту перерахування коштів за договором фінансового кредиту позивачем надана роздруківка частини певного документа, яка на думку позивача свідчить, що відповідачу 08.12.2019 були перераховані кредитні кошти у сумі 2000 грн на картку з маскою .
Однак на переконання суду наявність одного лише такого документа, походження якого суду невідоме, за умови відсутності інших доказів, які б могли підтвердити факт отримання кредиту відповідачем (платіжні доручення, меморіальні ордери, банківські виписки) та незаявленням позивачем клопотання про витребування доказів у разі неможливості подати докази самостійно, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Більш того надана позивачем відповідь від ТОВ «Платежі онлайн» також свідчить про те, що надані ній відомості щодо переказів грошових коштів є таким, що потребують подальшого підтвердження безпосередньо надавачами платіжних послуг.
Відтак за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що заборгованість відповідача дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення ним умов кредитного договору, укладеного з ТОВ «Гоуфінгоу».
За таких підстав суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. З огляду на це суд не розглядає питання правомірності набуття позивачем права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором та нарахування відсотків.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд залишає за позивачем понесені ним судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 за кредитним договором - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн», код 44243120, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева