Справа № 523/16190/25
Номер провадження 3/523/3980/25
03 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 19.07.2025 року о 21:33 годині, ОСОБА_1 , який постановою судді від 19.06.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №5А по вул.Віталія Нестеренка (Академіка Воробйова) в м.Одесі, з ознаками наркотичного сп'яніння (підвищена жвавість, порушення координації рухів), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відповідний носій інформації, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення 19.07.2025 року відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи в Пересипському районному суді м.Одеси (незважаючи на непідписання такого протоколу та неотримання його копії), а також належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи повісткою (а.с.10), в судове засідання 03.10.2025 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та з будь-якими клопотаннями чи заявами, в тому числі й про відкладення судового засідання, до суду не звернувся.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.130 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, протягом достатньо тривалого часу станом такого розгляду не цікавився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, який закріплений в практиці Європейського суду з прав людини та яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаним про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судовому засіданні не забезпечив присутність свого захисника та своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористався, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396668 від 19.07.2025 року, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.2.5 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- довідкою УПП від 19.07.2025 року про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідно до якої останній притягався до адміністративної відповідальності 19.06.2025 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.130 КУпАП (постанова у справі №522/10888/25), накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с.5);
- направленням на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, до КНП «ООМЦПЗ» ООР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що вказана особа від такого огляду відмовилась (а.с.6);
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з портативного відеореєстратора працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (час запису відмови від проходження огляду на стан сп'яніння - 21хв. 54сек.) та обставин складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.7).
Варто зауважити, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності не за фактом керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, підтвердженим медичним висновком у встановленому законом порядку, а за фактом відмови вказаної особи, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом, що вже само по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 означеного Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу ст.53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Приписами ст.16 цього ж Закону визначено, що водій транспортного засобу, окрім іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
В порядку ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Як убачається з роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП, повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З огляду на ст.ст.28, 311 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета, а постанова про оплатне вилучення такого предмету виконується державним виконавцем.
Як убачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , належить іншій особі, що унеможливлює накладення на ОСОБА_1 такого виду стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставини інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України, ступінь вини ОСОБА_1 та його особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
В ч.3 ст.30 вказаного Кодексу зазначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відтак, остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч.3 ст.30 КУпАП з урахуванням постанови Приморського районного суду м.Одеси від 19.06.2025 року, за якою на зазначену особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а отже невідбута частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день розгляду справи становить 8 місяців 16 днів.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 9, 23, 27, 28, 30, 13, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
В силу положень ч.3 ст.30 КУпАП, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накласти на ОСОБА_1 шляхом приєднання невідбутого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19.06.2025 року, призначивши вказаній особі остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки 8 місяців 16 днів.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).
Зобов'язати ОСОБА_1 здати посвідчення водія на його ім'я до УПП в Одеській області ДПП, а у разі ухилення вказаної особи від здачі посвідчення водія, яке посвідчує його право на керування транспортними засобами, то строк позбавлення його права керування усіма видами транспортних засобів, обчислювати з дня здачі або вилучення посвідчення водія уповноваженими працівниками Національної поліції України.
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя В.В. Шурупов