Справа № 515/1406/24
Провадження № 2/513/272/25
Саратський районний суд Одеської області
29 жовтня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Кайкуліної І.О., відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного природного парку Тузловські лимани - Карташова А.Г., представника Національний природний парк «Тузловські лимани» Вихристюк І.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення експертизи в межах цивільної справи за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Національний природний парк «Тузловські лимани», про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку,
09 вересня 2024 року позивач звернувся з вказаним позовом до Татарбунарського районного суду Одеської області.
Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі рішення Тузлівської сільської ради № 464-V від 11 грудня 2008 року, 30 березня 2012 року видано державний акт серії ЯЛ 730807 на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території с. Лебедівка Білгород-Дністровського (колишнього Татарбунарського) району Одеської області, зареєстрований 30 березня 2012 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №512508561001065. У подальшому, після смерті ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 545 від 08 травня 2019 року рішенням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольги Михайлівни від 08 травня 2019 року № 46779130 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1825381251250, номер відомостей про речове право 31468829). Таким чином, ОСОБА_1 08 травня 2019 року набуто право власності на земельну ділянку площею 0,021 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260. Водночас, за результатами вивчення питання законності відведення вказаної земельної ділянки установлено, що земельна ділянка надана із земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», знаходиться на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» отже сформована в порушення приписів земельного законодавства. У зв'язку з цим, наявні підстави для визнання судом незаконним та скасування рішення Тузлівської сільської ради № 464-V від 11 грудня 2008 року, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 730807, виданого 30 березня 2012 року відділом Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 вересня 2024 року справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області, куди надійшла 03 жовтня 2024 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана судді Рязановій К.Ю.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2024 року справа призначена до підготовчого засідання.
04 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника Одеської обласної державної адміністрації Трофімчук Н.В. надійшли письмові пояснення щодо позову.
05 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву.
27 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара О.В. надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву у справі за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Національний природний парк «Тузловські лимани», про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку.
12 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності.
10 червня 2025 року через систему «Електронний суд» від керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара О.В. надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.
11 червня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України. 11 червня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника Національного природного парку «Тузловськи лимани» Карташова А.Г. надійшли додаткові пояснення у справі з додатками.
23 червня 2025 року через систему «Електронний суд» від виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Р.І. надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без руху у порядку ч.11 ст. 187 ЦПК України.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 червня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи - задоволено. Долучено до матеріалів справи наступні документи: відповідь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16 грудня 2024 року 29-15-0.82-7452/2-24 на адвокатський запит; від 2001 року - проєкт встановлення меж с. Лебедівка, Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області; від 2006 року - проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуального дачного будинку; від 2014 року - технічну документацію і землеустрою з інвентаризації земель АДРЕСА_1 на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (в межах населеного пункту); технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); Інформацію з Публічної кадастрової карти України про межі с. Лебедівка та місця розташування оспорюваною земельної ділянки; Інформацію з серверів Google maps щодо зелених насаджень, яка відповідає викопіюванню з Генплану с.Лебедівка, квитанцію до прибуткового ордеру на 2100 грн. У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналу Проєкту створення НПП «Тузловські лимани» та залишення позовної заяви без руху - відмовлено. Клопотання представника Національного природного парку «Тузловськи лимани» Карташова А.Г. про долучення до матеріалів справи документів - задоволено. Долучено до матеріалів справи наступні документи: Указ Президента України № 1/2010 від 1 січня 2010 року «Про створення національного природного парку «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ»; Витяг з Проєкту створення НПП «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ»; Копію акту приймання-передачі територій під охорону проведення першочергових природоохоронних заходів Національного природного парку «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ» від 13 грудня 2011 року; Положення про НПП «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ», затверджене Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 07 вересня 2011 року № 320; Положення про НПП «Тузловські лимани», затветверджене Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 31 серпня 2020 року № 109; Проєкт організації території НПП «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21 січня 2022 року № 48; Лист ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 17 січня 2023 року №108/06-20; Лист ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 20 листопада 1995 року № 02-03/146; Розпорядження ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ від 30 листопада 1995 року № 379/95; Рішення ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ від 01 жовтня 1993 року № 496-ХХІ «Про заходи про збереженню і розвитку природно-заповідного фонду області» та додаток - Перелік територій, зарезервованих для подальшого заповідання згідно рішення Одеської обласної ради народних депутатів; Лист ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ від 12 лютого 1997 року за № 12/02-12-151/566 з додатком; Рішення ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ від 18 листопада 2005 року № 705-ІV.
05 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач просить суд призначити комплексну земельно-технічну та землевпорядну експертизу у справі, поставивши на вирішення експертів такі питання: чи відповідає розроблена та затверджена документація із землеустрою від 2006 року щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5125085600:04:001:0260 гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будинку за адресою: с. Лебедівка, Тузлівська сільська рада, Татарбунарський район (нині - Білгород-Дністровський), Одеська область вимогам діючого на той момент законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? За рахунок яких земель була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260? Де саме знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 на території населеного пункту або за межами населеного пункту? Хто є розпорядником землі за рахунок якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260? Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська 8).
Клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 площею 0,0210 га за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Лебедівка, щодо якої виникли питання, пов'язані з передачею у власність - гр. ОСОБА_2 . Для правильного та всебічного розгляду справи необхідне з'ясування обставин, що вимагають спеціальних знань у сфері земельних відносин, зокрема щодо технічних характеристик земельної ділянки, її меж, можливого її розташування на території де б вона не могла бути сформована та передана у власність та ін.; відповідності землевпорядної документації нормам законодавства.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заявлене ним раніше клопотання про призначення експертизи, та просив суд призначити у справі земельно-технічну та землевпорядну експертизу. Також, позивач зазначив, що у його клопотанні є помилка та витрати по проведенню експертизи належить покласти на нього, як ініціатора призначення експертизи.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Кайкуліна І.О. заперечила проти заявленого клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення у справі комплексної земельно-технічної та землевпорядної експертизи, пояснивши, що в матеріалах справи наявна лісовпорядна документація за 2013 роки та лист секретаріату КМУ, з яких вбачається до якої категорії земель належить земельна ділянка. Призначення даної експертизи спрямоване на затягування розгляду справи.
Представник Національного природного парку «Тузловські лимани» Карташов А.Г. заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що у матеріалах справи достатньо документів, які підтверджують належність спірної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
Представник Національного природного парку «Тузловські лимани» Вихристюк І.М. заперечила проти задоволення клопотання та зазначила, що проведення додаткової експертизи це затягує час. Спірна земельна ділянка це 4 квартал урочища Лебедівка. В матеріалах справи наявно достатньо документації для встановлення статусу спірної земельної ділянки, оскільки в межах даного спору предметом є саме категорія земель, незалежно від її розташування в межах населеного або за межами населеного пункту. Спірна земельна ділянка має охоронний статус і не могла бути передана у власність, що вбачається із документації, яка наявна в матеріалах справи.
Представник третьої особи, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та представник Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду до суду не з'явилися, від них в матеріалах справи містяться письмові заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, розглянувши клопотання про призначення експертизи, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору за власною ініціативою, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У відповідності до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст.102 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно частиною 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку.
Предметом спору у цій справі є наявність порушень з боку відповідачів, що полягають у передачі у власність фізичній особі земельної ділянки, яка за твердженням позивача знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення.
За змістом клопотання вбачається, що призначення експертизи спрямоване на отримання даних, які необхідні для підтвердження правомірності набуття права власності на земельну ділянку. Зокрема відповідач зазначає, що у публічній частині кадастрової карти, спірна земельна ділянка розташована за межами території Національного природного парку «Тузловські лимани», про що також зазначається у листі Держгеокадастру.
Суд відхиляє доводи представника прокуратури та третьої особи Національний природний парк «Тузловські лимани» щодо того, що в матеріалах справи наявна вся інформація необхідна для вирішення спору, і призначення експертизи лише збільшить тривалість розгляду справи, з огляду на те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, у матеріалах справи відсутні відомості щодо точних координат спірної земельної ділянки. Крім того, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.
Враховуючи викладене, предмет позову, обов'язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, у даній справі, у справі необхідно провести судову земельно-технічну (землевпорядну) експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, у зв'язку з чим клопотання відповідача про призначення вказаної експертизи підлягає задоволенню.
Суд вважає за можливе доручити проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8, попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384, 385 КК України.
Згідно роз'яснень, що викладені у пункті 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне оплату за проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи покласти на відповідача оскільки за його клопотанням призначена зазначена експертиза.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, суд вважає, що на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись статтями 103, 104, 105, 116, 247, пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд,
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи задовольнити.
Призначити у справі за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Національний природний парк «Тузловські лимани», про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку, судову земельно-технічну (землевпорядну) експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Чи відповідає розроблена та затверджена документація із землеустрою від 2006 року щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5125085600:04:001:0260 громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будинку за адресою: с. Лебедівка, Тузлівська сільська рада, Татарбунарський район (нині - Білгород-Дністровський), Одеська область вимогам діючого на той момент законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?
2. Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
3. За рахунок яких земель була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260?
4. Де саме знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 на території населеного пункту або за межами населеного пункту?
5. Хто є розпорядником землі за рахунок якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260?
Проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8), попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.
Витрати по проведенню судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Для проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи надати експертам матеріали цивільної справи № 515/1406/24, а також копію наявної ухвали.
Роз'яснити учасникам справи вимоги статті 109 ЦПК України, згідно яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі до закінчення проведення експертизи - зупинити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі та призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя К. Ю. Рязанова