Є.у.н.с.512/247/25
Провадження №2/512/228/25
"15" жовтня 2025 р.
15 жовтня 2025 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бростовської Н.О.,
секретаря - Пустовіт С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.03.2025р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 08.11.2022р. він направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, яку вона прийняла, після чого на її номер телефону через телекомунікаційну систему було направлено одноразовий ідентифікатор, який нею було введено. Таким чином, 08.11.2022р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою було укладено договір №455937-КС-002 про надання кредиту, який був підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Вказаним договором встановлено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити 1,16395 процентів за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідачки. Відповідачка лише частково сплатила заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого станом на 19.03.2025р. в неї виникла заборгованість за цим договором в розмірі 28460,40грн., у тому числі: 10000,00грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 17844,40грн. - сума прострочених платежів по процентах та 616,00грн. - сума прострочених платежів за комісією. Вказану заборгованість, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн., позивач просить стягнути з відповідачки на його користь.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, про дату, час і місце засідання була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за її відсутністю не подала.
За таких обставин, враховуючи неявку відповідачки, повідомленої належним чином, приймаючи до уваги згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.
08.11.2022р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №455937-КС-002 про надання кредиту, який був підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Вказаним договором встановлено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити 1,16395 процентів за кожен день користування кредитом (а.с.22-зворот - 26).
На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду анкету клієнта з інформацією стосовно бажаного кредиту із зазначенням номера банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів (а.с.35-зворот) та паспорт споживчого кредиту з аналогічними відомостями (а.с.21-22).
Кредитні кошти в розмірі 10000,00грн. були перераховані відповідачці на її банківський рахунок, зазначений в анкеті, що підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про підтвердження переказу від 06.03.2025р. (а.с.36).
Внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором про надання кредиту станом на 19.03.2025р. в неї виникла заборгованість за цим договором в розмірі 28460,40грн., у тому числі: 10000,00грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 17844,40грн. - сума прострочених платежів по процентах та 616,00грн. - сума прострочених платежів за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.15-20), а також довідкою про стан заборгованості (а.с.20-зворот).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
30.09.2015р. набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 4 цієї статті визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Разом з цим, відповідно до ч.6 цієї статті відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, ч.12 цієї статті визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).
Встановлено, що відповідачка отримала кредитні кошти, але не надала суду доказів, які б спростовували її заборгованість перед позивачем. З заявами та клопотаннями про витребування доказів, які могли б свідчити про відсутність заборгованості, відповідачка до суду не зверталася, відзив на позов не подала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів за користування кредитом та комісії підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про витребування в ПАТ «БАНК ВОСТОК» доказів, суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки обсяг наданих позивачем доказів є достатнім для ухвалення законного та обгрунтованого рішення.
При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4720 від 24.03.2025р., який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.526, 626, 628, ч.1 ст.638, ч.2 ст.639, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.3 ст.12, ч.1 ст.76, ч.1 ст.81, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265, ч.1 ст.280, ст.ст.281, 282 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість за договором №455937-КС-002 про надання кредиту від 08.11.2022р. в розмірі 28460,40грн. (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят грн. сорок коп.), у тому числі: 10000,00грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 17844,40грн. - сума прострочених платежів по процентах та 616,00грн. - сума прострочених платежів за комісією (станом на 19.03.2025р.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, 26, офіс 411, судовий збір в розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Савранського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ч.1 ст.289 ЦПК України).
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області Бростовська Н.О.