Провадження № 2/510/1858/25
Справа № 510/1679/25
28 жовтня 2025 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час життя, ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження, за яким заповіла належне їй майно позивачу ОСОБА_1 .
Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.
Позивач у судове засідання не з'явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про визнання позову, в якій також просила розглянути справу за її відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 22 червня 2005 року Котловинською сільською радою Ренійського району Одеської області, актовий запис № 21).
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги, наданою виконавчим комітетом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 92 від 09 травня 2025 року.
Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
За життя, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала особисте розпорядження (ст. 1233 ЦК України) - заповіт від 05 травня 2005 року, який посвідчений державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1110.
Згідно заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно позивачу ОСОБА_1 .
З витребуваної у Ренійській державній нотаріальній конторі Одеської області спадкової справи, яка відкрита після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , встановлено, що позивач 18 листопада 2005 року звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а відповідач звернулась з заявою про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 .
Отже, позивач прийняла спадщину у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, у строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
Відповідач в свою чергу, скористалась наданим їй правом, передбаченим ч. 1 ст. 1273 ЦК України та відмовилась від прийняття спадщини.
Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом із тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім'я померлої ОСОБА_3 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця можливості оформити свого права на спадщину, що визначено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом, що визначено ст. 328 ЦК України.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві позивач просила залишити судові витрати за нею, питання про стягнення судових витрат з відповідача судом не розглядалось.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова