Справа № 953/10366/25
н/п 1-кп/953/1064/25
"27" жовтня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025221130001362 від 31.08.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 263 КК України,-
В провадження Київського районного суду м. Харкова надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, посилаючись на ризики, зазначені в п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, і підстав для скасування або зміни даного запобіжного заходу немає.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, вказуючи, що ризики недоведені, просили змінити запобіжний захід.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних підстав.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про особу обвинуваченого, які надані до акту.
Таким чином, суд під час розгляду даного питання вважає встановленими існування ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, за наявними даними, що містяться в наданих матеріалах справи.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, а враховуючи тяжкість передбаченого покарання може переховуватись з метою уникнення відповідальності за тяжкий злочин.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України суд вважає непідтвердженим, враховуючи позицію обвинуваченого щодо розгляду справи за вимогами ч.3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, і на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, за поданими даними про його особу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Доводи захисту з даного питання щодо зміни запобіжного заходу є необґрунтованими та нічим не підтвердженими, а тому суд відмовляє у його задоволенні.
Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи наявність існування встановлених судом ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою визначений судом ризик не зменшився, а тому суд продовжує для обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та вважає в даному випадку її достатньо саме в такому розмірі для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з врахуванням всіх даних по його особі, даних про його фінансовий та сімейний стан, та обставин інкримінованих правопорушень, і приходжу до висновку що внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 177,178, 183, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 25 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 60560 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;
-утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1