Рішення від 28.10.2025 по справі 953/10023/25

Справа № 953/10023/25

н/п 2/953/4164/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року Київський районний суд м.Харкова

у складі головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/10023/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 відповідно до якого просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 23 серпня 2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 903 від 23.08.2019. Після розірвання шлюбу просить залишити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 23 серпня 2019 року між позивачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. Шлюб було зареєстровано 23 серпня 2019 року у Херсонському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про що був зроблений відповідний актовий запис №903. Від шлюбу з відповідачем дітей не має. Разом з цим, позивач зазначає, сімейні стосунки з відповідачем не склались. За час спільного проживання майна не нажили. При цьому, вказує, що відповідач не заперечує щодо розірвання їх шлюбу, однак займатись даним питанням не бажає. Тому, в зв'язку з фактичним припиненням сімейних відносин з відповідачем, не бажаючи зберігати на подалі їх формальність, позивач звернулася із даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

17.10.2025 до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява від ОСОБА_1 , відповідно до якої остання просить, зокрема, розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 23 серпня 2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 903 від 23.08.2019. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - « ОСОБА_5 » (а.с. 22-24).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 23 серпня 2019 року між позивачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. Шлюб було зареєстровано 23 серпня 2019 року у Херсонському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про що був зроблений відповідний актовий запис №903. Від шлюбу з відповідачем дітей не має. Разом з цим, позивач зазначає, сімейні стосунки з відповідачем не склались. Крім того, відсутність порозуміння у сімейних справах, різниця характерів привели до втрати спільності та любові між позивачем та відповідачем. За час спільного проживання майна не нажили. При цьому, вказує, що відповідач не заперечує щодо розірвання їх шлюбу, знає, що народжена донька не від нього, однак займатись даним питанням не бажає.

При цьому, позивач у судове засідання не з'явилася, 28.10.2023 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.29).

Відповідач у судове засідання не з'явився, 20.10.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, вказавши, що щодо позовних вимог претензій в нього не має та не заперечує проти їх задоволення. При цьому, просив повернути позивачу її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 » (а.с. 25-28).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України визначено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

23 серпня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, про що 23 серпня 2019 року складено відповідний актовий запис № 903 у Херсонському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть, жодних сімейних обов'язків один перед одним не мають, шлюбні відносини фактично припинені та не можуть бути поновлені.

Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо, враховуючи також визнання позову відповідачем. Вимоги щодо розподілу майна не пред'являлись.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У зв'язку з викладеним суд вважає за можливе залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, місце народження Україна, Херсонська область, місто Херсон) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, місце народження місце народження Україна, Херсонська область, місто Херсон), зареєстрований 23 серпня 2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 903 від 23.08.2019.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище - " ОСОБА_5 ".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 - 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. з державного бюджету України, сплачених нею по платіжній інструкції № 2.323292961.1 від 24.09.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2025.

Суддя Колесник С.А.

Попередній документ
131362352
Наступний документ
131362354
Інформація про рішення:
№ рішення: 131362353
№ справи: 953/10023/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 24.09.2025
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
28.10.2025 14:00 Київський районний суд м.Харкова