Справа №766/12563/21
Пров. №2/766/2539/25
21 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ "Приватбанк" 26.07.2021 року звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 16.12.2008 року. Відповідачка не виконала умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 12.07.2021 року в загальній сумі 13117,51 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 листопада 2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволений в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2022 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
16.07.2024 року відповідачкою подано клопотання про застосування строків позовної давності. Крім того, вказала, що в матеріалах справи відсутні підписані нею умови договору кредиту, графіку погашення заборгованості, тощо.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не прибула, про причини не явки суд не повідомляла.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивач вказує, що 16.12.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання відповідачкою заяви №б/н від 16.12.2008 року відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит.
На підтвердження зазначених обставин Банком додано до позовної заяви «анкету-заяву без номеру від 16.12.2008 р., в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, серію та номер паспорта, адресу проживання, номери засобів зв'язку, відмітки уповноваженої особи про видачу кредитної картки №5577212900439517 зі встановленням кредитного ліміту в розмірі 500 грн, сплатою базової відсоткової ставки 2,5%.
17.12.2008 року ОСОБА_1 підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якою визначено суттєві умови кредитування щодо відсотків, пені, за зняття коштів тощо.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» за договором б/н ОСОБА_1 отримала такі кредитні картки: НОМЕР_1 , дата відкриття 16.12.2008 р. термін дії 12/11; НОМЕР_2 , дата відкриття 14.04.2011 р. термін дії 11/14; НОМЕР_3 дата відкриття 19.11.2014 р., термін дії 01/18; НОМЕР_4 дата відкриття 21.03.2018 р, термін дії 01/22.
За довідкою б/н про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , 16.12.2008 р. старт карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту 29 тис. грн, 06.08.2009 р. зменшено кредитний ліміт до 2 тис. грн, 22.10.2010 року збільшено кредитний ліміт до 2400,00 грн, 27.11.2010 р. збільшено до 2800,00 грн, 23.12.2010 р. збільшено до 3200,00 грн, 11.02.2011 р. збільшено до 3800,00 грн., 08.04.2011 р. збільшено до 4400,00 грн, 27.05.2011 р. збільшено до 5200,00 грн, 23.06.2011 р. збільшено 6200,00 грн, 23.07.2011 р. збільшено до 8200,00 грн, 24.08.2011 р. збільшено до 10200,00 грн, 19.11.2014 р. збільшено до 10420,00 грн, 11.12.2017 р. збільшено до 13 тис. грн, 06.08.2018 р. збільшено до 18 тис. грн, 12.06.2020 р. зменшено до 17150,47 грн, 06.07.2020 р. зменшено до 16801,64 грн, 31.07.2020 р. зменшено до 16796,64 грн, 11.08.2020 р. зменшено до 16754,07 грн, 11.11.2020 р. зменшено до 16684,95 грн, 08.12.2020 р. зменшено до 16394,15 грн, 03.03.2021 р. зменшено до 0,00 грн.
На підтвердження доводів про отримання відповідачкою кредиту на підставі договору №б/н від 16.12.2008 року, а також на підтвердження доводів про наявність заборгованості за даним договором через неналежне виконання відповідачкою умов договору, - Банком надано суду розрахунок заборгованості за період з 16.12.2008 року по 31.05.2019 року включно та вказано про наявність заборгованості у загальному розмірі 17513,55 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 17513,55 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку№ 661-VI від 12 грудня 2008 року ЦК України доповнено статтею 1056-1, доповнено статтю 1061 ЦК України та статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яким Банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом. Цей Закон набрав чинності 09 січня 2009 року.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 17.12.2008 року підписано довідку про умовим кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якою встановлено базову відсоткову ставку 2,5%, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році, комісію за зняття коштів 3% від суми операції в банкоматах та пунктах видачі Приватбанку, 3%+5 грн/1$ в банкоматах інших банків України, 3%+5 грн/3$ у закордонних банках. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 1% від заборгованості, але не менше ніж 10 грн, штраф в розмірі 250 грн. +5% від суми позову; відсоткова ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування 3,75% тощо.
Враховуючи, що відповідачкою підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» слід виснувати про наявність доказів погодження умов надання банківських послуг.
Таким чином, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» ОСОБА_1 відповідно до статті 627 ЦК України добровільно погодилася на умови договору, яким сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок, строк повернення коштів, та взяв на себе відповідні зобов'язання. Договір у встановленому законом порядку відповідачкою не оспорювався та не визнавався недійсним.
З наданої банком виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що остання після отримання картки неодноразово здійснювала операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, переказу коштів, розплачувалася за товари в магазинах, аптеках, так і частково погашала заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, яка складається лише із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 13117,51 грн.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається нарахування відповідачці відсотків за користування кредитом як за погодженою відповідачем ставкою 2,5 % на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році так і за підвищеною ставкою з 31.07.2014 року 2,9 %, з 30.11.2014 року 2,7 %, з 30.04.2015 року 3,5 %, з 01.09.2020 року 3,4%.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази (рішення банку про підвищення процентної ставки за договором), на підставі яких позивачем збільшена відсоткова ставка за договором, укладеним з відповідачем у вищенаведені періоди , не зазначені обставини, на підставі яких банк здійснив підвищення відсоткової ставки.
Матеріалами справи не підтверджено, що вищезазначені вимоги законодавства були належним чином виконані позивачем - відсутні докази того, що відповідач був ознайомлений належним чином зі зміною процентної ставки та погодив таку зміну, тому доводи відповідача в цій частині заслуговують на увагу.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем до складу заборгованості за простроченим тілом кредиту включено вказані вище відсотки, що слідує із наданих відповідачем розрахунків заборгованості та виписки з по рахунку відповідачки.
Дані обставини свідчать про те, що визначений позивачем розмір заборгованості у наданих позивачем розрахунках суперечить умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді.
Отже, банк неправомірно збільшив відсоткову ставку по кредиту в односторонньому порядку, тому неправомірно нарахував проценти за підвищеною відсотковою ставкою.
В той же час, відповідачка обставини видачі кредитних карток, встановлення ліміту, користування вказаними картками та кредитними коштами не спростувала.
За таких обставин банк має право на повернення фактично отриманої відповідачкою суми кредитних коштів, що погоджено між сторонами.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З виписки за договором №б/н за період з 16.12.2008 р. по 10.06.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала внесення грошових коштів на рахунок, з огляду на що, суд вважає за необхідне здійснити власний перерахунок заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк", враховуючи те, що відсотки повинні були нараховуватися за процентною ставкою 2,5 %.
Визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту, суд проаналізував його суму, відображену у розрахунку заборгованості за період з 16.12.2008 року по 10.06.2021 року, врахував те, що відсотки повинні були нараховуватися за процентною ставкою 2,5 %, та на підставі цього провів власний розрахунок заборгованості за тілом кредиту за вказаний період та дійшов висновку про відсутність заборгованості відповідачки за тілом кредитом, оскільки внесені відповідачкою погашення заборгованості значно перевищують нараховану заборгованість з урахуванням обумовленої відсоткової ставки між сторонами 2,5%.
Заборгованість, яка нарахована позивачем фактично є нарахованими відсотками за ставкою 3,4%, 3,5%, 2,7%, які відповідачкою не погоджувались.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки тіла кредиту.
Відповідачкою заявлено про застосування строків позовної давності.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
В той же час, з огляду на відмову у задоволенні позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про неможливість розгляду питання щодо застосування строків позовної давності.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача, відповідачкою не заявлено про наявність судових витрат.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 21.10.2025 року.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус