Справа № 522/15848/22
Провадження № 2-п/522/107/25 УХВАЛА
15 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - адвоката Панфілової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14 червня 2023 року по цивільній справі № 522/15848/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №522/15848/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 14 червня 2023 року задоволенопозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 20 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малинського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 191.
Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 09.12.2022 не отримувала, також відсутні докази направлення вказаної ухвали разом з копією позовної заяви відповідачу, відтак ОСОБА_2 була позбавлена можливості надати суду докази наявні у відповідача та викласти свої заперечення проти позовних вимог. Крім того, відповідачем було подано до суду заяву про надання сторонам часу на примирення, проте в порушення вимог чинного законодавства, судом не було навіть розглянуто подану відповідачем заяву про надання часу на примирення. Судом не було взято до уваги, що відповідач мешкає за адесою: АДРЕСА_1 , а тому вона не могла отримати поштові повідомлення за адресою: АДРЕСА_2 , проте всі наявні в матеріалах справи судові повістки були складені на адресу відповідача саме АДРЕСА_2 попри відому адресу фактичного проживання. Враховуючи те, що сторони перебували у шлюбі більше 10 років, мали спільну дитину, що свідчить про передчасність висновку суду.
У судовому заданні представник відповідачки - адвокат Панфілова І.І., заяву підтримала та просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, зазначив, що на даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Як слідує з матеріалів цивільної справи, відповідно до відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області зареєстрованим місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_2 (а.с. 10).
Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
На виконання вказаних вимог закону суд з метою належного повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи направляв судові повістки за зареєстрованим місцем її проживання.
Крім того, суд направляв відповідачці повідомлення про судове засідання у цій справі в месенджер «viber» за номером телефону НОМЕР_1 , який відповідачка підтверджує як свій контактний номер.
Крім того, ОСОБА_2 14.06.2023 зверталася до суду з заявою від 13.06.2023 про надання строку на примирення, отже вона була обізнана про розгляд вказаної справи.
Отже, суд вжив усіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачки про дату, час та місце судового засідання у справі та в повній мірі виконав вимоги процесуального законодавства.
Відтак, доводи відповідачки про те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи суд до уваги не приймає.
Також, відповідачкою не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи необхідність перегляду заочного рішення сторона відповідача посилається на те, що сторони перебували у шлюбі більше 10 років, мають спільну дитину, а також відповідачка наполягає на своєму бажанні примиритись із позивачем.
Суд зазначає, що наведені обставини не можуть слугувати підставою для перегляду заочного рішення суду, враховуючи наступне.
Суд вважає, що пояснення та докази, на які посилається в своїй заяві відповідач, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки доводи відповідачки зводяться лише до її незгоди з ухваленим судом рішенням про розірвання шлюбу, здійсненою судом оцінкою доказів та встановленими обставинами справи і відповідно застосованими судом нормами чинного законодавства України.
Положення ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, позивач скористався правом на розірвання шлюбу та звернувся до суду з відповідним позовом, наполягав на розірванні шлюбу, вважав його таким, що не підлягає збереженню, у той же час відповідачкою не було надано об'єктивних доказів, які б свідчили про можливість збереження сім'ї.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачкою не додано.
Сукупності обставин, визначених ст. 285 ЦПК України, судом встановлено не було, а відповідачем їх наявність не доведена.
Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне роз'яснити відповідачці право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст. ст.284-288,353 ЦПК України, суд
Заяву відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14 червня 2023 року по цивільній справі № 522/15848/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст. 287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Юлія КОВТУН