Справа №522/5853/25-Е
Провадження №2/522/4737/25
15 жовтня 2025 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,
До Приморського районного суду м.Одеси 25.03.2025 року через систему Електронний суд надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.
В обґрунтування позову зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного М.І. перебуває виконавче провадження №75144919 щодо примусового виконання виконавчого напису №959, виданого 27.05.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошової суми у розмірі 1 842 500,00 грн. В рамках виконавчого провадження відбулася примусова реалізація предмету іпотеки, а саме трикімнатної квартири, загальною площею 73,1 кв.м, що розташована на першому поверсі одноповерхового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що належала боржнику, ОСОБА_2 . Згідно з ч.1 ст.49 ЗУ «Про іпотеку», позивачем було виявлено бажання залишити за собою нереалізоване на перших електронних торгах нерухоме майно боржника, ОСОБА_2 , (предмет іпотеки), а саме вказану вище трикімнатну квартиру. 14.08.2024 року на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, №1629, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. було зареєстроване право власності позивача на трикімнатну квартиру, загальною площею 73,1 кв.м, що розташована на першому поверсі одноповерхового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на день подання цього позову й дотепер боржниця та колишня власниця квартири, відповідач ОСОБА_2 , а також її чоловік, відповідач ОСОБА_3 , неправомірно, тобто без згоди позивача, як власника квартири, продовжують проживати у вказаній вище квартирі. Більше того, доступу до квартири позивач не отримав, ключі від вхідних дверей йому передані не були. Таким чином, починаючи з 14.08.2024 року право на володіння та розпорядження належним позивачу на праві власності майном грубо порушується. З метою досудового вирішення спору позивачем було надіслано відповідачам вимогу про звільнення квартири. Однак відповідачі проігнорували вимоги законного власника квартири. Таким чином, оскільки позивач позбавлений права вільно розпоряджатися своїм майно, виникла необхідність звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.
Матеріали позову суддя отримала 26.03.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь №1232055 від 26.03.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
До суду 22.04.2025 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначену відповідь суддя отримала 23.04.2025 року.
Ухвалою суду від 23.04.2025 року провадження у справі відкрите, розгляд справи ухвалено проводити в загальному позовному порядку з проведенням підготовчого засідання на 26.05.2025 року.
У зв'язку із знаходженням судді Домусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 26.05.2025 року було відкладено на 07.07.2025 року
У підготовчому засіданні 07.07.2025 року був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Юсубов Е.С., позов підтримав у повному обсязі. Не заперечував проти закриття підготовчого засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Відповідачі відзив суду не надавали.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 року.
09.09.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко О.В. через систему Електронний суд надав клопотання, яким просив долучити до матеріалів справи Інформаційну довідку №441722255 від 01.09.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; Інформаційну довідку №441723618 від 01.09.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; та Скріншот з веб-сайту «ДІЯ» про відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 .
У судовому засіданні 10.09.2025 року були присутні представники ОСОБА_1 - адвокат Юсубов Е.С. та адвокат Іщенко О.В., інші учасники справи не з1явилися, були сповіщені належним чином.
Представник позивача - адвокат Іщенко О.В. просив поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи дві інформаційні довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Скріншот з реєстру.
Представник позивача - адвокат Юсубов Е.С. клопотання про долучення доказів підтримав.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання адвоката Іщенка О.В., поновлено строк на подання доказів та приєднано надані докази до справи.
Представник позивача - адвокат Юсубов Е.С. позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, зазначивши, що на примусовому виконанні у приватного виконавця ВО Одеської області Задорожного М.І. перебуває виконавче провадження №75144919 щодо примусового виконання виконавчого напису №959, виданого 27.05.2024 року приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 842 500,00 грн. В рамках ВП відбулася примусова реалізація предмету іпотеки, а саме трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 залишив за собою право власності на цю квартиру та 14.08.2024 року право власності на цю квартиру було зареєстровано за позивачем. Проте, відповідачі досі проживають в спірній квартирі та не впускають позивача для користування житлом. Позивачем на адресу відповідачів була направлена Вимога щодо звільнення спірної квартири як передбачено ст.ст.319 та 391ЦК України. В матеріалах справи є довідки, з яких вбачається, що у відповідачів є право користування іншим майном.
Представник позивача - адвокат Іщенко О.В. позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, зазначивши, що він повною мірою підтримує пояснення адвоката Юсубова Е.С. та пояснив, що Договір іпотеки був укладений ще в 2017 році за Договором позики грошей від 25.01.2017 року. З того часу минуло дуже багато часу та позивач проявляв надмірну доброзичливість задля виконання відповідачами своїх зобов'язань. Усі квартири відповідачів перебувають під арештом, вважає, що це їх спосіб життя. Позивач в законний спосіб набув право власності на спірний об'єкт. В свою чергу, відповідачі у користуванні мають три об'єкти, однак проживають в квартирі, яка їм не належить, і не внаслідок складних життєвих обставин, тобто свідомо порушують права позивача. Це є єдиним способом заходу права позивача.
На питання головуючого по справі адвокат Іщенко О.В. зазначив, що в спірній квартирі ніхто не зареєстрований.
Протокольною ухвалою суду по справі оголошено перерву до 15.10.2025 року.
У судове засідання 15.10.2025 року з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко О.В., зазначив, що 25.01.2017 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір позики грошей у розмірі 772 800,00 грн., в якості забезпечення є ще й нотаріальний договір. Кошти вона не повернула до 25.07.2017 року. 02.10.2023 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору позики грошей, де також змінили й суму боргу до 1 842 500,00 грн., зазначивши дату повернення 02.04.2024 року. Також були зміни й до Іпотечного договору - предмет іпотеки - квартира загальною площею 73,1 кв.м, житловою 46,6 кв.м. Кошти не повернуто, у зв'язку з чим 27.05.2024 року приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю. вчинено виконавчий напис №959 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1 842 500,00 грн. Відповідачкою заборгованість не була погашена, тому позивач реалізував своє право та звернувся до приватного виконавця Задорожного М.І., яким було відкрито виконавче провадження №75144919 з примусового виконання виконавчого напису №959 та в рамках цього ВП було виставлено спірну квартиру на торги, бажаючих придбати цю квартиру не було, тому позивач відповідно до ч.1 ст.49 ЗУ «Про іпотеку» залишив її за собою на перших електронних торгах, на підставі чого нотаріус Чужовська Н.Ю.14.08.2024 року видала позивачу свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Вартість цієї квартири не покриває весь борг, тому виконавче провадження не закрито, а продовжено його виконання. Позивач є власником квартири, відповідачі до цього часу продовжують проживати в спірній квартирі, що заважає позивачу розпоряджатися своєю власністю у повній мірі, з чим позивач не згоден, позивачу заважає. Крім того, у відповідачів є інше житло, про що було надано Витяги з ДР речових прав на нерухоме майно та довідки про реєстрацію відповідачів, з яких вбачається, що останні зареєстровані за іншими адресами. В спірній квартирі ніхто не зареєстрований, відповідачі свідомо перешкоджають позивачу у розпорядженні своїм майном. Вважає позов обґрунтованим. Також просив стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, заяв та клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
По справі оголошено про перехід прийняття рішення.
Відповідно до ст.268 ЦПК України датою складання цього судового рішення є 27.10.2025 року.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 25.01.2017 укладено Договір позики грошей посвідченого 25.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №49. (а.с.7).
25 січня 2017 року між ОСОБА_1 , - іпотекодержателем за договором та ОСОБА_2 , - іпотекодавцем за договором був укладений Іпотечний договір (без випуску заставної), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №50.(а.с.16-23).
Відповідно до умов Договору, ОСОБА_2 передала у іпотеку Іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_5 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 46,6 кв.м, загальною площею 73,1 кв.м.
Іпотека за Договором забезпечувала вимоги Іпотекодержателя - ОСОБА_1 щодо виконання ОСОБА_2 , - іпотекодавцем кожного і всіх його зобов'язань за Договором позики грошей, посвідченого 25.01.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №49. Сума позики складає 772 800,00 грн., що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становить 25 760 доларів США. Іпотекодавець зобов'язався повністю повернути Іпотекодержателю суму отриманої позики до 25.07.2017 року.
02.10.2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено Договір про внесення змін №1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №1019, до Договору позики грошей посвідченого 25.01.2017 року. (а.с.8
В наслідок цього, 02.10.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін №1 до Іпотечного договору (без випуску заставної), посвідченого 25.01.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №50. Цим Договором Іпотечний договір (без випуску заставної), посвідчений 25.01.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №50, викладено у новій редакції. (а.с.26-27).
Відповідно до п.2.1. умов Іпотечного договору (без випуску заставної) у новій редакції ОСОБА_2 передала у іпотеку Іпотекодержателю предмет іпотеки- квартиру АДРЕСА_5 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 46,6 кв.м, загальною площею 73,1 кв.м.
Іпотека за Договором забезпечувала вимоги Іпотекодержателя - ОСОБА_1 щодо виконання ОСОБА_2 , - іпотекодавцем кожного і всіх її зобов'язань за Договором позики грошей, посвідченого 25.01.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №49, з урахуванням змін, внесених до нього Договором про внесення змін №1, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 02.10.2023 року за реєстровим №1019.
Сума позики складає 1 698 750,00 грн., що в еквіваленті, за курсом готівкового продажу доларів США у відділеннях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», встановленим станом на дату укладення цього договору, становить 45 000,00 доларів США. Іпотекодавець зобов'язався повністю повернути Іпотекодержателю суму отриманої позики в повному обсязі до 02.04.2024 року.
У зв'язку із неповерненням позики, ОСОБА_1 23.04.2024 року звернувся до ОСОБА_2 з Вимогою про усунення порушень п.3 Договору позики грошей посвідченого 25.01.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №49, з Договором про внесення змін №1, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 02.10.2023 року за реєстровим №1019, шляхом повернення позики на протязі 30 днів з дня отримання вимоги. Вказана вимога посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 23.04.2024 року за реєстровим №636 (а.с.11).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зазначеної вимоги та неповерненням позики в повному обсязі, ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса ОМНО Чужовської Н.Ю. щодо вчинення виконавчого напису.
27.05. 2024 року було видано Виконавчий напис приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №959 (а.с.7).
Згідно виконавчого напису стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає заборгованість за вказаним вище Договором позики з урахуванням змін до нього в сумі
1 822 500,00 грн., що в еквіваленті за курсом готівкового продажу доларів США у відділеннях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (40,5), встановленим станом на 27.05.2024 року, становить 45000,00 доларів США. Загальна сума що підлягає стягненню, з урахуванням витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису нотаріуса, в розмірі 20 000,00 грн., складає 1 842 500,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного М.І. щодо примусового виконання виконавчого напису №959. Приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №75144919 щодо примусового виконання виконавчого напису №959, виданого 27.05.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 1 842 500 грн.
В рамках цього виконавчого провадження за результатами електронних прилюдних торгів (аукціону) відбулася примусова реалізація предмету іпотеки, а саме трикімнатної квартири, загальною площею 73,1 кв.м, що розташована на першому поверсі одноповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належала боржнику - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_1 було виявлено бажання залишити за собою нереалізоване на перших електронних торгах нерухоме майно боржника, відповідача ОСОБА_2 , (предмет іпотеки), а саме вказану вище трикімнатну квартиру.
14.08.2024 року на підставі ст..ст.50,61 закон України «про виконавче провадження», ст..ст.41,49 Закону України «Про іпотеку» та Акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення заборгованості, складного приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області-Задорожним М. 09.08.2024р, видано свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, №1629, яке посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. і було зареєстроване право власності позивача на трикімнатну квартиру, загальною площею 73,1 кв.м, що розташована на першому поверсі одноповерхового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.10).
Таким чином, ОСОБА_6 набув право власності на вищевказану квартиру відповідно до вимог законодавства України та є її власником на теперішній час.
У відповідності до ст.41 Конституції України, статей 316-319 ЦК України право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та впорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
При цьому власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, є правовідносинами між ОСОБА_1 , як власником квартири, та ОСОБА_2 , яка була попереднім власником вказаної квартири, та ОСОБА_3 , як членом її сім'ї.
Судом також встановлено, що відповідачі проживають в спірній квартирі та позивачем надсилались до них вимоги від 19.03.2025 (а.с.11, 25) про звільнення квартири та не перешкоджання володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Зазначене підтверджується Актом приватного виконавця виходу на місце від 13.03.2024 в рамках ВП №75144919 (а.с.24).
Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.15, 33). Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 (а.с.34).
Згідно інформаційної довідки від 01.09.2025 року з Реєстру речових прав вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартир за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.87), а ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка знаходиться в іпотеці за договором від 12.09.2007 року (а.с.90).
Таким чином у відповідачів наявне інше житло.
Згідно із статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК України, про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Із викладеного слідує висновок про те, що право користування спірною квартирою відповідачами було похідним від права власності ОСОБА_2 , як попереднього власника квартири, у зв'язку з чим після припинення права власності ОСОБА_2 на це жиле приміщення, відповідачі також втратили право користування ним і підлягають за вимогою останнього власника квартири - Позивача виселенню з квартири без надання їм іншого житлового приміщення на підставі ст.391 ЦК України.
При цьому, наявність у відповідачів іншого житла в даному випадку не відіграє правового значення, а тому не підлягає встановленню при вирішенні даного спору, оскільки захист права власності не пов'язується з наявністю у осіб, іншого житла.
Однак судом досліджені докази наявності у власності та користуванні відповідачів інших об'єктів житлової нерухомості, отже відповідачі мають змогу користуватись іншим житлом.
Таким чином, враховуючи, що право користування житловим приміщенням членами сім'ї власника цього житла є похідним від його права власності, при припиненні цього права та переході права власності на житло до іншої особи, яка не є членом сім'ї колишнього власника, сам колишній власник та члени сім'ї колишнього власника житла втрачають право користування цим житловим приміщенням, в свою чергу новий власник має право вимагати припинення їх права користування та виселення.
Своїм проживанням в квартирі позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоджають ОСОБА_1 не тільки у користуванні квартирою, а також порушують його права як власника на володіння, користування та розпорядження власним майном.
Відповідачі членами сім'ї позивача не являються, будь яких майнових прав на квартиру не мають, тобто проживають в цій квартирі без відповідних правових підстав, а тому як мають статус тимчасових жильців у квартирі.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства України у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, зазначивши спосіб такого усунення.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь судовий збір сплачений за подачу позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі по 605,60 грн. (1 211,20 грн - сплачений судовий збір при поданні позову : 2 відповідача) з кожного із відповідачів.
Керуючись ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 76, 81, 89, 133, 141, 206, 210, ч.4 ст.223, ст.ст.247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_5 шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з квартири АДРЕСА_5 , без надання їм іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Домусчі Л.В.