Справа № 638/15216/25
Провадження № 3/638/4567/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові об'єднаний адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407710 від 31.07.2025, 31.07.2025 в 00 год. 38 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Отакара Яроша, 26 у м. Харкові, не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР.
Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, dідповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407714 від 31.07.2025, 31.07.2025 в 00 год. 38 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Отакара Яроша, 26 у м. Харкові з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином.
Судом було вжито належні заходи для виклику ОСОБА_1 до суду та реалізації в такий спосіб його права приймати участь в розгляді справи.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За приписами п. 2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частинами 2-4 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 126, 130 КУпАП, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
За пунктом 1.10 ПДР України водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У свою чергу, у даному випадку підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП? є обов'язкове встановлення, доведення та підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
За результатами дослідження відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками поліції не зафіксовано. Працівники поліції під'їхали до автомобіля «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані, стояв із увімкненими сигналами аварійної зупинки. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що їхав разом зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_2 , саме який й керував автомобілем. В автомобілі закінчилося пальне, ОСОБА_2 пішов на АЗС, а він залишився на місці. На зазначеному відеозаписі не зафіксований ані руху автомобіля, ані факт керування транспортним засобом, ані факт зупинки транспортного засобу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 увесь час заперечує факт керування ним транспортним засобом.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, органом поліції не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Інші докази у справі, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення, рапорт інспектора поліції Р.Медналова від 31.07.2025, довідка про отримання ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, довідка про належність транспортного засобу, довідка про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, постанова від 05.06.2025 поліцейського Рагуткіна В.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, направлення на огляд водія з метою визначення стану сп'яніння, зобов'язання про відмову від керування транспортним засобом до повного протверезіння також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, перебувають у залежності із відсутністю доказів керування, а тому не можуть бути враховані під час судового розгляду справи для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також суд зазначає, що рапорт інспектора поліції Р.Медналова від 31.07.2025, в якому зазначено, що було зупинено ТЗ «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , котрий рухався в темну пору доби без ближнього світла фар, не є належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Рапорт є внутрішнім документом, складеним працівником поліції та сам по собі не є незалежним об'єктивним доказом вчинення особою правопорушення, за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів. Вказана позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а (провадження № К/9901/33786/18).
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено, що матеріали справи не містять доказів здійснення керування автомобілем ОСОБА_1 , а відтак не можна визнати, що водій порушив п. 2.1.а, 2.5 ПДР України, що підпадає під диспозицію вказаних статей.
При цьому, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є.В. Невеніцин