Справа № 522/15368/25-Е
Провадження № 2/522/7167/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси 09.07.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 121762 від 29.04.2020 року у розмірі 10 440 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2020 року між первісним кредитором ТОВ «ЗАЙМЕР», правонаступником якого є позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 121762 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Сума виданого кредиту становила 2 000,00 грн. Кредитний договір був укладений строком на 14 днів, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 2% в день або 730% річних. Кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідачки за № НОМЕР_1 .
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ « ФК «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 121762 від 29.04.2020 року у розмірі 10 440 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору у відповідачки перед позивачем утворилася заборгованість, загальний розмір якої станом на 13.01.2025 року становить 10 440 грн., яка складається з: 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 440 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості у розмірі 10 440,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Матеріали позову суддя отримала 10.07.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1559717 від 10.07.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 27.09.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 15.07.2025 року у справі відкрито провадження у спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 02.09.2025 року.
До суду 01.09.2025 року від представника ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» - адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої просив також стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
У зв'язку з відсутність відзиву судове засідання відкладено на 16.10.2025 року.
Про розгляд справи 16.10.2025 року сторони були повідомлені.
Відповідачка ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надала.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 23.10.2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено Індивідуальну частину договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 121762.
Згідно п. 1.1 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору, Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 12.05.2020 року. Строк дії договору 14 днів.
Згідно п. 1.3 Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно п. 1.4 Договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Згідно п. 1.5 Договору, датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
Згідно п. 1.6. Договору, Невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства https://www.cly.com.ua/.
Згідно п. 1.7. Договору, Клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
Розділом 2 Договору передбачений порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором. Згідно п. 2.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.3 Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п. 3.1.1 Договору вказано, що Товариство має право, зокрема вимагати від Клієнта повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов'язань за цим Договором і додатками до нього.
Згідно п. 3.1.4. Договору, Без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку, з чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором.
В розділі «Реквізити та підписи сторін» зазначено номер розрахункового рахунку позичальника ОСОБА_1 : № НОМЕР_1 .
Вказаний Кредитний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: KL2029.
Також ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: KL2029 Додаток №1 до вказаного Договору, що містить графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту.
На підтвердження позовних вимог позивачем також надано копію Довідки ТОВ «ЗАЙМЕР» про ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора: KL2029, відправленого 29.04.2020 на номер телефону останньої: НОМЕР_2 .
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 25.02.2025 за вих. № 1849/02, 29.04.2020 на картковий рахунок за № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти (кредит) в сумі 2 000,00 грн, номер транзакції: 28816-86832-44127.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.ч. 1-3 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Згідно норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги»: а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов'язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача. д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на вищенаведені норми Закону України «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний відповідачкою ОСОБА_1 під час укладення договору.
Відтак, відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Суд вважає спроможними доводи позивача про те, що відповідачці на виконання умов вказаного Кредитного договору було перераховано грошові кошти у сумі 2 000,00 грн.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями п. 3.1.4 Кредитного договору № 121762 від 29.04.2020 року передбачено, що без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку, з чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 121762 від 29.04.2020 на загальну суму 10 440 грн., яка складається з: 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 440 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Судом встановлено, що після переходу права вимоги до відповідачки за вищевказаним Кредитним договором, позивачем додаткових нарахувань заборгованості не здійснювалось.
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 121762, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки становить 10 440 грн., яка складається з: 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 440 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідачки ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання зобов'язань за Кредитним договором за Вих. № б/н від 13.01.2025 року на загальну суму 10 440 грн., яка залишена відповідачкою без відповідного реагування. Факт направлення письмової вимоги на адресу відповідачки підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та платіжним дорученням.
Отже, судом встановлено, що первинний кредитор ТОВ «ЗАЙМЕР» виконало умови договору, який був підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , натомість, відповідачка порушила умови договору, не погашала щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустила заборгованість щодо повернення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Отже, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 121762 від 29.04.2020 року у загальному розмірі 10 440 грн., з яких: 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 440 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Відповідачкою не надано до суду належних та допустимих доказів для спростування.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» у позовній заяві просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 10 500 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, копію додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, та акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 10 500 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачкою не подано заяву про зменшення судових витрат суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат у розмірі 10 500 грн. на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) заборгованість за кредитним договором № 121762 від 29.04.2020 року станом на 13.01.025 року у розмірі 10 440 (десять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, з яких:
- 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 8 440 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 23.10.2025 року.
Суддя Л.В. Домусчі