Справа № 522/2276/25
Провадження № 2-др/522/169/25
28 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Жук Вікторії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію,-
У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси - Чорнухи Ю.В. перебувала цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 позовну заяву АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію задоволено. З ОСОБА_1 стягнута заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 124303,31 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
15.09.2025 до Приморського районного суду м. Одеси від представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Жук В.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №522/2276/25, в якій заявник просила поновити АТ «ДТЕК Одеські електромережі» строк для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу у справі, ухвалити додаткове рішення у справі № 522/2276/25, яким стягнути на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 заяву представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення призначена до розгляду на 15.10.2025 без повідомлення та виклику учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України).
У зв'язку з тим, що розгляд питання про ухвалення додаткового рішення здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
У відповідності до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, 15.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення на 28.10.2025.
Дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131 св 19 Верховний Суд зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У додатковій постанові від 13.03.2024 у справі № 910/5724/23 Верховний Суд звернув увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Суд встановив, що між позивачем АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (Клієнт) та АО «Перший радник» (Викнавець) укладений договір про надання правової допомоги від 22.01.2024 №7074-ООЕ. У відповідності до п. 1.1. договору в рамках даного договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Як вбачається з копії наказу №40-к від 11.10.2023 АО «Перший радник» Жук Вікторія Олександрівна прийнята на посаду адвоката з 12.10.2023 за сумісництвом.
В акті надання послуг №51-ОЕМ від 11.09.2025 загальна вартість виконаних робіт адвокатом визначена у розмірі 6000,00 гривень. До акта доданий додаток із переліком робіт, які були виконані адвокатом Жук В.О. в рамках надання правової допомоги у цивільній справі №522/2276/25, а саме: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції; підготовка та подання процесуальних документів правового характеру (позовна заява з додатками).
Суд враховує, що справа № 522/2276/25 є справою незначної складності, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, судова практика, що стосується спірних правовідносин стала та узгоджена, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку, справа не становить значного суспільного інтересу та не має впливу на репутацію сторін. З огляду на наведені обставини, ціну та предмет позову, розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Суд вважає, що співмірний та розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 3000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 270, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Жук Вікторії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 522/2276/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія ЧОРНУХА