Справа № 585/4110/25
Номер провадження 1-кс/585/1404/25
29 жовтня 2025 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 ,підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни, клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025200470000716, про обрання апобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,-
29 жовтня 2025 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який утримується в ІТТ № 5 ГУ НП в Сумській області, за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, буд. 107, раніше судимого:
-02.03.2004 Роменським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 185,
ч. 2 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі;
-10.04.2008 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2
ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
-30.10.2009 Роменським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ст. 70, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-10.12.2012 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2
ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-27.03.2017 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-05.05.2017 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1
ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
-26.04.2021 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2
ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
-24.06.2021 Подільським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-27.07.2021 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ШПК - солдат.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУНП України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Сумською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025200470000716 від 01.10.2025 року за ч. 1 ст.263 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 21.10.2025 близько 12:00 год. ОСОБА_4 обіймаючи посаду солдата військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут вогнепальної зброї і бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи біля мосту, що простягається через річку «Ромен» поблизу вулиці Героїв Роменщини в м. Ромни Сумської області, незаконно збув (продав) ОСОБА_7 автоматичну бойову нарізну зброю «АКС-74», № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм., магазин до нього та 29 патронів калібру 5,45х39 мм, отримавши від останнього за збуту вогнепальну зброю і бойові припаси грошові кошти в національній валюті України в сумі 30000 грн. (30 купюр номіналом по 1000 гривень).
27.10.2025 близько о 14 год. 10 хв. ОСОБА_4 являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ШПК - солдат, діючи повторно, з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи біля річки «Ромен» поблизу вулиці Конотопської в м. Ромни Сумської області, незаконно збув (продав) ОСОБА_7 чотири боєприпаси для гранатомету типу - ВОГ калібру 40 мм, отримавши від останнього за збуті йому бойові припаси грошові кошти в національній валюті України в сумі 8000 грн. (8 купюр номіналом по 1000 гривень).
27.10.2025 о 14 год. 26 хв., біля будинку №10 по вул. Петропавлівській у м. Ромни Сумської області, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України,
ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення злочину затримано.
28.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ,2 , 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків ; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
1.3 Доводи сторони захисту
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, зважаючи на позицію ОСОБА_4 , також не заперечував протия обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.1 ст.263 КК України, а саме: незаконний збут вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), оскільки підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вчинення кримінального правопорушення в період воєнного стану, у сукупності з іншими обставинами, дає підстави вважати, що ризик переховування від слідства та суду є доведеним.
Крім цього, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що суворість покарання у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може бути визнане підозрюваним ОСОБА_4 ,більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати останнього на стадії досудового розслідування та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення) обумовлений тим, що на проведення оперативної закупки особі під зміненими анкетними даним було отримано грошові кошти в національній валюті України в сумі 30000 грн. (30 купюр номіналом по 1000 гривень), які останній отримав від працівників правоохоронного органу для проведення оперативної закупки, за які ОСОБА_4 збув останньому боєприпаси та вогнепальну зброю. Враховуючи те, що на даний час місце зберігання грошових коштів не було встановлено, то з великою ймовірність, можливо припустити, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в результаті звільнення в подальшому може знищити отриманні ним злочинним шляхом грошові кошті, які являються безпосередній доказом у вказаному кримінальному правопорушенні.
-передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) підтверджений тим, що згідно з оперативною інформацію ОСОБА_4 неодноразово вчиняв дії пов'язані з незаконним обігом вогнепальної зброї та боєприпасів.
В силу свого процесуального статусу ОСОБА_4 відомо справжні анкетні данні ОСОБА_7 (особа під зміненими анкетними даними), а тому останній може впливати на нього, в зв'язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на покази свідків, які можуть бути встановлені в ході судового розслідування, або взагалі здійснювати вплив шляхом залякування, фізичною розправою з метою зміни їх показів та відмови від давання показань.
- передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) підтверджено тим, що ОСОБА_4 вчинив злочин, пов'язаний з обігом зброї, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з аналогічних мотивів.
Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м?яких запобіжних заходів.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризику встановленого у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, ОСОБА_4 є раніше неодноразово судимим, таким , що самовільно залишив військову частину в якій проходив військову службу за контрактом та відповідно беручи до уваги, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення та здійснювати сплив на свідків у кримінальному провадженні, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 підлягає до задоволення.
1.7 Щодо визначення застави
Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 затримано 27 жовтня 2025 року о 14 год. 26 хв., то слідчий суддя приходить до висновку, що саме з цього часу слід рахувати час тримання під вартою, а тому датою закінчення дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою слід вважати - до 11 години 00 хвилин 25 грудня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого (підозрюваного), його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (підозрюваного).
Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого (підозрюваного), його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого (підозрюваного) в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваної, доведених ризиків, розміру завданої шкоди вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною для нього та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного.
1.8 Щодо обов'язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави.
Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного необхідно покласти на підозрювану такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися з міста фактичного проживання місто Ромни без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 181, 194, 195,196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025200470000716, про обрання апобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, - задовольнити .
Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) діб, тобто до 11 год. 00 хв. 25 грудня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду .
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом часу дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися з міста фактичного проживання місто Ромни без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 з дня отримання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8