Справа № 347/2187/25
Провадження № 1-кс/347/718/25
29.10.2025 року слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №12025091190000283 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, про скасування арешту майна,
27.10.2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000283 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт на автомобіль, який накладений ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні №12025091190000283 від 17.10.2025.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, оскільки він є законним володільцем автомобіля марки PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_1 та він йому потрібен для користування.
Слідчий Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання ОСОБА_3 , мотивуючи необхідністю його збереження як речового доказу, а заявник не є власником вказаного у клопотанні автомобіля.
Дослідивши клопотання, зважаючи на позицію заявника, слідчого - слідчий суддя вважає клопотання підставним.
Слідчим суддею встановлено, що транспортний засіб марки PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою слідчого судді від 17.10.2025 року за результатом розгляду клопотання слідчого Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 було накладено арешт на вище вказаний автомобіль з метою збереження речового доказу.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. А згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Європейський суд з прав людини також зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на вище наведене, слідчий суддя вбачає підстави для скасування арешту на автомобіль марки PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді від 17.10.2025 року, в частині заборони права володіння та користування автомобілем, оскільки ОСОБА_3 цілком доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. У зв'язку із цим вказаний автомобіль підлягає поверненню законному володільцю - ОСОБА_3 на відповідальне зберігання. А в частині права розпорядження вказаним автомобілем арешт скасуванню не підлягає, оскільки потреба збереження його як речового доказу не перестала існувати.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт на автомобіль марки PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині заборони права володіння та користування цим транспортним засобом.
Повернути вказаний автомобіль законному володільцю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на відповідальне зберігання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1